Перейти до вмісту

Пильщик березовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пильщик березовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)
Підряд: Сидячечеревні(Symphyta)
Родина: Цимбіциди (Cimbicidae)
Рід: Цимбекс (Cimbex)
Вид: Пильщик березовий
Cimbex femoratus
(Linnaeus, 1758)
Синоніми
*Cimbex betulae Zaddach, 1863
  • Cimbex betulae var. feminae flavo-maculata Zaddach, 1863
  • Cimbex betulae var. flavomaculata Zaddach, 1863
  • Cimbex betulae var. nigra Zaddach, 1863
  • Cimbex betulae var. pulla Zaddach, 1863
  • Cimbex biguetina Lepeletier, 1833
  • Cimbex europaea Leach, 1817
  • Cimbex fagi Konow, 1897
  • Cimbex femorata ab. flavitegula Stroganova, 1973
  • Cimbex femorata ab. fuscescens Stroganova, 1973
Посилання
Вікісховище: Cimbex femoratus
Віківиди: Cimbex femoratus
EOL: 3763965
NCBI: 621225

Пильщик березовий (Cimbex femoratus) — вид перетинчастокрилих комах родини Цимбіциди (Cimbicidae). Шкідник берези.

Личинка березового пильщика

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Європі, Сибіру, горах Середньої Азії, в Монголії, Японії. В Україні звичайний у Поліссі, Лісостепу, рідше у Степу і Карпатах.

Імаго завдовжки 16-29 мм, тіло чорне, блискуче, часто з буро-червоним або блідо-жовтим малюнком. Вусики з великої булавою. Задні ноги самців з роздутими стегнами і вигнутими гомілками. Крила прозорі із світлою коричневою перев'яззю по зовнішньому краю. Ноги чорні з рудуватою вершиною, у світлих форм в більшій частині або суцільно руді. Черевце суцільно чорне з глибокою білою виїмкою на першому тергіті, часто з буро-червоними кільцями або блідо-жовтими плямами.

Яйця трав'янисто-зелені, до 2,7 мм. Личинки до 45 мм, зелені, зі світло-жовтою головою і чорною поздовжньою смугою уздовж спини, покриті білими конусоподібними горбками. Личинки без слизу, з вісьмома парами ніг. Молоді покриті білим восковим нальотом. Лялечка білувата, в щільному бочкоподібному коконі коричневого кольору, завдовжки до 32 мм.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Зимують еонімфи в коконах під лісовою підстилкою і у верхньому шарі ґрунту. Оляльковуються в першій половині травня. Частина личинок знаходиться діапаузі протягом одного року. Літ розтягнутий і триває з другої половини травня по серпень. Імаго додатково харчується соком берези, що виступає з кільцеподібних надрізів на корі гілок. На пошкоджених місцях згодом утворюються характерні кільцеподібні валики.

Після запліднення самка відкладає по одному яйцю в «кишеньки», зроблені в тканинах листя берези за допомогою яйцекладу. Плодючість — 100—120 яєць. Через 15-17 діб відроджуються личинки, які спочатку скелетують листя, а в старшому віці з'їдають м'якоть листа, залишаючи тільки товсті жилки. Личинки зустрічаються з другої половини червня до кінця вересня. Вони знаходяться з нижнього боку листя берези, згорнувшись кільцями. Випрямляються тільки під час харчування. Завершивши розвиток, заляльковуються в серпні-вересні під рослинними залишками або в поверхневому шарі ґрунту. За рік розвивається одна генерація.

Підвиди

[ред. | ред. код]
  • Cimbex femoratus var. griffinii Leach, 1817
  • Cimbex femoratus var. pallens Lepeletier, 1823
  • Cimbex femoratus var. silvarum Fabricius, 1793
  • Cimbex femoratus var. varians Leach, 1817

Посилання

[ред. | ред. код]