Пирогова Лідія Володимирівна
| Пирогова Лідія Володимирівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| У виставі «Вишневий сад» А. Чехова | ||||
| Народилася | 2 квітня 1940 (84 роки) | |||
| Національність | росіянка | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актриса театру | |||
| Заклад | Комунальний заклад «Мукачівський драматичний театр»  | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
 | ||||
|
| ||||
Лі́дія Володи́мирівна Пирого́ва (нар. 2 квітня 1940) у м. Харків — українська акторка театру. Народна артистка України (1997).[1]
Закінчила Харківський інститут театрального мистецтва (1965)[2]. Керувала оркестром народних інструментів Золочівського Будинку культури (1958). На сцені з 1965 року[3], є акторкою Закарпатського державного російського драматичного театру (з 2017 — Мукачівський драматичний театр), де виконала понад 100 ролей.
- Марія Антонівна («Ревізор» М. Гоголя)
- Ранєвська Любов Андріївна («Вишневий сад» А. Чехова)
- Графиня Маркбі («Ідеальний чоловік» за Оскаром Уайльдом)
- Мудра лошиця («Дуже проста історія» Марії Ладо)[4]
- Васса («Васса Железнова» М. Горького) — Премія імені братів Євгена та Юрія Августина Шерегіїв 2012 року в номінації «Найкраща жіноча роль»
- Євхенія («Дерева омирають стоячи» Олехандро Касона)
- Аманда Вінгфілд («Скляний звіринець» Теннесі Вільямс)
Онук Лідії Пирогової Артур, Герой України, загинув, захищаючи Донецький аеропорт. Вдовою зосталася його дружина Леся і сиротою їх мала дочка Каріна[5][6].
- 1974 — Заслужена артистка УРСР
- 1986 — Орден «Знак Пошани»
- 1997 — Народна артистка України
- 2005 — Почесна громадянка Мукачева[7][8]
- 2010 — Нагрудний знак «За розвиток регіону»
- ↑ Указ Президента України від 5 березня 1997 року № 205/97 «Про присвоєння почесних звань України»
- ↑ Висіцька, Таміла (2004). Жіночі постаті в історії Закарпаття (українська) . Ужгород: В. Падяка. с. 404. ISBN 966-7838-59-5.
- ↑ Народна артистка України Лідія Пирогова — життя на сцені[недоступне посилання]
- ↑ Незабутній театральний фестиваль
- ↑ Там, де «Дерева помирають стоячи»
- ↑ Закарпатський обласний державний драматичний театр більше не буде російським (ВІДЕО)mukachevo.net
- ↑ "Почесні громадяни Мукачевого". Архів оригіналу за 29 квітня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
- ↑ Пагиря В. В., Федів Є. Т. Творці історії Мукачева. — Ужгород: ТДВ «Патент», 2011. — 120 с., іл. ISBN 978-617-589-012-7
