Перейти до вмісту

Пирій палермський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пирій палермський
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Триба: Hordeeae
Рід: Пирій (Elymus)
Вид: Пирій палермський
Elymus panormitanus
(Parl.) Tzvelev, 1970
Синоніми
Roegneria panormitana (Parl.) Nevski
Agropyron panormitanum Parl.
Triticum panormitanum (Parl.) Bertol.
Посилання
Віківиди: Elymus panormitanus
IPNI: 400376-1
NCBI: 129750

Пирій палермський[1], регнерія палермська як Roegneria panormitana[2] (Elymus panormitanus) — вид трав'янистих рослин родини злакові (Poaceae), поширений у південній Європі та західній Азії.

Багаторічна рослина 85–100 см заввишки. Колоси прямі, стрункі, 12–17 см завдовжки. Колоски великі, 18–22 мм завдовжки (не рахуючи довжини остюків)[2]. Листки плескаті, 5–9 мм завширшки, гостро-шершаві. Колоскові луски 17–21 мм завдовжки[3].

Цвіте в червні, насіння дозріває в серпні[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у південній Європі від Іспанії до Криму, в західній Азії до північно-західного Ірану[4][5][6].

В Україні вид зростає у дубово-грабинникових лісах нижнього гірського пояса — у південному Криму, дуже рідко (гори Аюдаг і Кастель)[2].

Загрози й охорона

[ред. | ред. код]

Загрозами є вузька екологічна амплітуда виду (особливо на градієнтах зволоження і кислотності субстрату), зменшення числа відповідних екотопів в результаті зміни природних угруповань[3].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Істотних заходів по охороні виду не робилося, моніторингові спостереження велися в ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Аю-Даг»[3].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Elymus panormitanus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 436.
  3. а б в г Червона книга України
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 09.11.2019. (англ.)
  5. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 09.11.2019. (англ.)
  6. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 09.11.2019. (англ.)