Писаревський Петро Степанович
| Петро Писаревський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Петро Степанович Писаревський | |||
| Народився | 1820 Дворічна, Куп'янський повіт, Слобідсько-Українська губернія, Російська імперія | |||
| Помер | 1871 Російська імперія | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Діяльність | поет | |||
| Alma mater | Харківська духовна семінарія | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | вірші, байки | |||
| Батько | Степан Писаревський | |||
|
| ||||
Петро Степанович Писаревський (1820–1871) — український поет, автор бурлескних віршів і байок.
Народився в селищі Дворічна Слобідсько-Української губернії в родині українського письменника і драматурга Степана Писаревського.
Навчався в Харківській духовній семінарії. Належав до середнього чиновництва. Служив писарем в різних установах в Коротші та Курську, пізніше в 1866—1871 рр. — завідувач канцелярії казанського губернатора.
Писав тільки в юності, під сильним впливом Г. Квітки-Основ'яненка і П. Гулака-Артемовського.
Автор бурлескних віршів («Стецько», «Пан», «Панське слово велике діло» та інших), байок («Цуценя», «Собака та злодій»), в яких прагнув зобразити життєві явища в реалістичному дусі. У своїх байках, хоча й несміливо, але все ж розкривав недоліки кріпосного права і частково викривав недоліки чиновницької бюрократії.
Текст байки «Собака і злодії» власноруч відредагував Тарас Шевченко для альманаху «Ластівка».
Твори поета друкувалися в альманахах «Сніп» Олександра Корсуна, «Ластівка» Євгена Гребінки (1841) і «Збірнику галицько-руської матиці» (1869). Написав також повість «Стецько можебилиця».
- Писаревський Петро Степанович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 121-124.