Перейти до вмісту

Пискуха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пискуха
Час існування: 16.4–0 млн р. т. міоцен — наш час
Пискуха американська (Ochotona princeps)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Зайцеподібні (Lagomorpha)
Родина: Пискухові (Ochotonidae)
Рід: Пискуха (Ochotona)
Link, 1795
Види

34[1]

Посилання
Вікісховище: Ochotona
Віківиди: Ochotona
EOL: 10826
ITIS: 180107
NCBI: 9977
Fossilworks: 42159

Пискуха[2], також раніше сіноставець[3], чекалка (Ochotona) — рід гризунів ряду зайцеподібних, єдиний сучасний рід родини пискухових (Ochotonidae). Ochotona — це латинізована форма «ochodona», монгольської назви цієї тварини[4].

Поширення

[ред. | ред. код]

Пискухи розповсюджені в Азії, Східній Європі й Північній Америці. До 19 століття включно в степовій і лісостеповій зонах України водилася пискуха степова (Ochotona pusilla).[3]

Біологія

[ред. | ред. код]

Довжина тіла 12 — 28 см, маса 170–240 г. У пискух короткі вуха, а довжина задніх і передніх ніг майже однакова. Зовні вони більше схожі на хом'яків.

Шкіра пискух тонка, неміцна і як хутровина використовуватися не може, через що господарського інтересу тварина не представляє.

Живуть пискухи в норах та між камінням. Тримаються колоніями.

Унікальні особливості

[ред. | ред. код]

Свист. Пискуха названа через свій характерний свист. Чекалки територіальні, і звуки є способом маркування індивідуальних територій.

«Стіжки сіна». На зиму запасають корми, складаючи їх у стіжки, звідси друга назва пискух, якою їх називають у сибіру, а інколи і в україномовній літературі, калькуючи російські назви: «сіноставець», або «сіноставка».[3]

«Мумійо». Однією з найвідоміших особливостей пискух є продукування ними високо збагаченого рештками лікарських рослин посліду. Цей послід, витримуючи численні видозміни внаслідок дії екстремальних температур та опромінення ультрафіолетом, з роками перетворюється на смолоподібну масу, відому широкому загалу як «мумійо»[5].

Таксономія

[ред. | ред. код]

Пискухи споріднені із зайцями і разом з ними формують ряд зайцеподібних (Leporiformes), що є сестринською групою до мишоподібних гризунів (Muriformes).

Пискуха ладакська біля нори

На початках таксономії охотон відносили до роду Lepus (заєць). Одна з поширених назв роду у працях 19-20 ст. — Lagomys.

У складі роду 34 сучасні види, які поділяють на три підроди:

підрід Pika (піки, або північні пискухи)

[ред. | ред. код]
  1. Пискуха альпійська Ochotona alpina — сх. Казахстан, пн.-зх. Китай, Монголія, пд.-цн. Сибір
  2. Пискуха срібляста, Ochotona argentata — Китай (ендемік провінції Нінся)
  3. Пискуха комірцева, Ochotona collaris — Аляска, Канада (Британська Колумбія, Північно-Західні території, Юкон)
  4. Ochotona coreana — Китай (провінція Цзілінь), Північна Корея
  5. Пискуха гофманова, Ochotona hoffmanni — Монголія, Чита
  6. Пискуха північна Ochotona hyperborea — Японія, Монголія, Росія — від Уральських гір до Сахаліна та Хоккайдо
  7. Ochotona mantchurica — Китай (Внутрішня Монголія, Хейлунцзян), пд.-сх. Сибір
  8. Ochotona opaca — сх. Казахстан
  9. Пискуха Палласа, Ochotona pallasi — Китай (Внутрішня Монголія, Сіньцзян), Монголія, пд. Сибір
  10. Пискуха американська, Ochotona princeps — Канада (Альберта, Британська Колумбія), США (Невада, Орегон, Нью-Мексико, Каліфорнія, Монтана, Колорадо, Айдахо, Вайомінг, Юта, Вашингтон)
  11. Пискуха туручанська, Ochotona turuchanensis — Сибір

підрід Ochotona (охотони, або чагарниково-степові пискухи)

[ред. | ред. код]
  1. Пискуха ганьсуйська Ochotona cansus — Китай (Шаньсі, Цинхай, Тибет, Шеньсі, Сичуань, Ганьсу)
  2. Пискуха чорногуба Ochotona curzoniae — Китай (Сіньцзян, Тибет, Сичуань, Цинхай, Ганьсу), Індія (Сіккім), Непал?
  3. Пискуха даурська, Ochotona dauurica — Китай (Внутрішня Монголія, Шаньсі, Нінся, Шеньсі, Ганьсу, Хенань, Цинхай, Хебей), Монголія, пд.-цн. Сибір
  4. Пискуха нубрійська, Ochotona nubrica — Китай (Тибет), Індія (Джамму-Кашмір), Непал
  5. Пискуха степова, Ochotona pusilla — вид до початку 19 ст. був поширений в Україні. Нині живе в Росії та Казахстані від р. Волга до кордонів Китаю
  6. Ochotona qionglaiensis — Китай
  7. Пискуха рудувата, Ochotona rufescens — Іран, Туркменістан, Афганістан, Пакистан
  8. Ochotona sikimaria — Індія, Бутан, Китай
  9. Ochotona syrinx — Китай (Сичуань, Шеньсі, Цинхай, Хунань, Хубей)
  10. Пискуха тибетська, Ochotona thibetana — Китай (Юньнань, Сичуань, Цинхай, Ганьсу), М'янма
  11. Пискуха Томаса, Ochotona thomasi — Китай (Цинхай, Ганьсу)
  12. Ochotona vizier — Іран

підрід Conothoa (конотої, або «гірські пискухи»)

[ред. | ред. код]
  1. Пискуха червоновуха, Ochotona erythrotis — Китай (Ганьсу, Цинхай)
  2. Пискуха Форреста, Ochotona forresti — Китай (Тибет, Юньнань), М'янма
  3. Пискуха ілійська, Ochotona iliensis — Китай (Сіньцзян)
  4. Пискуха Козлова, Ochotona koslowi — Китай (Сіньцзян)
  5. Пискуха ладакська, Ochotona ladacensis — Індія (Джамму-Кашмір), Китай (Сіньцзян, Тибет, Цинхай), крайній пн.-зх. Пакистан
  6. Пискуха довговуха, Ochotona macrotis — Китай, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Афганістан, Пакистан, Індія, Непал, Бутан
  7. Ochotona roylii (syn. Ochotona roylei) — Індія (Джамму-Кашмір), Непал, Китай (Тибет)
  8. Пискуха руда, Ochotona rutila — Казахстан, Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Китай (Сіньцзян)

підрід Alienauroa

[ред. | ред. код]
  1. Ochotona flatcalvariam — Китай
  2. Ochotona huanglongensis — Китай
  3. Ochotona sacraria — Китай

Вимерлі види: Ochotona spanglei, Ochotona whartoni та багато інших.

Пискуха в Україні

[ред. | ред. код]
Сучасний ареал пискухи степової

В Україні в історичні часи мешкала пискуха степова, або земляний заєць (Ochotona pusilla). Вважаться, що її останні знахідки в Україні (Полтавщина) були до середини 18 ст. (публікації І. Підоплічки та ін.).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Explore Current Mammalian Taxonomy. American Society of Mammalogists. Процитовано 25.06.2021.
  2. ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 239.
  3. ↑ а б в Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  4. ↑ Smith A.T. & Weston M.L. Ochotona princeps // Mammalian species. — 1990. — № 352.
  5. ↑ Слід пам'ятати, що «мумійо» може мати дуже різне походження (трупне, послід кажанів, медове, лишайникове, мінеральне. (англійською «Shilajit», польською і чеською «Mumio», російською «Мумиё»). Про мумійо пискух див. тут.


Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пискуха


Панда Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пискуха&oldid=42415918