Пйотркувський сейм (1468)
.jpg)
Пйотркув-Трибунальський сейм 1468 року — загальні збори Корони Королівства Польського, скликані Казимиром IV Ягеллончиком до Пйотркува-Трибунальського 9 жовтня 1468 року, насамперед для того, щоб прийняти спосіб виплати платні військам, які брали участь у закінченій Тринадцятилітній війні з Тевтонським орденом[1].
Сейму передували зустрічі короля з провінційними сеймиками — Малопольщі у Вісліці 25-30 червня 1468 року і Великої Польщі в Коло 13 липня 1468 року. Обговорення не привели до резолюції з основного питання — його було передано на розгляд провінційних зборів. Вперше депутати обиралися у складі місцевих зборів[2].
Вважається першим загальним польським двопалатним сеймом[2].
У 1466 році Тринадцятирічна війна з Тевтонським орденом завершилася Другим Торунським миром. Незважаючи на перемогу та значні територіальні надбання, коронна скарбниця була виснажена виплатами найманому війську[3]. Щоб мати змогу виплачувати платню найманим солдатам, король змушений був накласти надзвичайний податок на шляхту[4][5]. Однак після поразки під Хойніце у 1454 році, під час війни, шляхта змусила його видати Нешавські статути, які підтверджували і замінювали виданий раніше того ж року Церквицький привілей. За ними, для запровадження надзвичайних податків потрібна була згода земських сеймиків[3]. Однак окремі сеймики намагалися перекласти цей тягар на інших[5]. Тому король вирішив скликати загальний сейм за участю представників усіх земель.
|
"І тоді король скликав у Пйотркові загальні збори, на які хотів, щоб з'їхалися депутати як з Малої, так і з Великої Польщі, з усіх воєводств, які мали б повноваження санкціонувати призов до війська іншого брата, щоб один не виправдовувався за іншого." Marcin Bielski, Kronika Polska Marcina Bielskiego. Księga IV. Kazimierz Jagiellończyk, Sanok 1856, wydanie Kazimierza Józefa |
|
25 червня 1468 року король з дружиною вирушили з Кракова до Віслиці, щоб взяти участь у малопольському сеймику і попросити його учасників ухвалити податок. Шляхта, хоч і висловила свою прихильність до цих планів, вирішила відкласти остаточне рішення до загальних зборів у Пйотркові, аргументуючи це тим, що не бажає приймати важливі рішення без участі шляхти Великопольщі[2]. Відтак, вони вирішили обрати до сейму по два представники від кожного повіту[2][1]. Польські історики сперечаються щодо значення фрази ex omnibus districtibus, яку використав Длугош — на думку Адольфа Павінського, це означає два депутати від усіх повітів разом[7], тоді як Вацлав Урущак стверджує, що це означає два депутати від кожного повіту окремо[2].
1 липня Казимир Ягеллончик залишив Віслицю, щоб 13 липня провести з'їзд з лицарями — сеймик Великої Польщі — в Коло. Однак тамтешня шляхта ухвалила рішення, аналогічне малопольському[1]. Таким чином, все рішення було передано на розгляд загального сейму.
Учасники сесії зібралися в Пйотркові 9 жовтня 1468 року. Сейм складався з депутатів сеймиків, королівської ради та самого короля[4]. Посли (депутати) радилися як одна ізба — посольська, а королівська рада — як інша палата — сенат. Король затверджував закони, прийняті обома палатами, і жоден закон не міг бути прийнятий без згоди посольської ізби[8]. Місцевим послам виплачувалися грошові надбавки[2][9].
Сейм ухвалював рішення з поточних державних справ, найважливішими з яких були фальшиві монети, провінційні податки та судова компетенція старост. Особливо важливим був наказ про використання писаного права в судах, виданий з турботи про його одноманітність[2]. Але найважливіше питання, для якого скликався сейм, залишилося невирішеним — земельні посли не отримали повноважень від представлених повітів приймати будь-які податки, тому питання про сплату оброку було повернуто на розгляд земельних сеймиків[4]. У цій ситуації було призначено ще два з'їзди — воєводські сеймики. Великопольські збори мали відбутися 6 грудня в Коло, а Малопольські — 13 грудня в Новому Місті Корчина[2].
Збори в Коло та Нове Місто Корчин відбулися за планом[2]. Посли з Великої Польщі прибули на малопольські збори, щоб встановити спільний варіант постанови[1]. Там було ухвалено спільне рішення про встановлення поземельного податку зі шляхетських маєтків, який мав стягуватися однаково з власника і селянина[10].
На сеймі в Пйотркові вперше були присутні посли, обрані в порядку, регламентованому регіональними сеймиками[2]. Вони також засідали як окрема ізба. Обидва ці принципи — виборність депутатів на сеймі та поділ ізб — відтоді стали загальною практикою[8]. Стало правилом, що жодне засідання сейму не могло відбутися без участі послів, а жоден закон не міг бути прийнятий без їхньої згоди[5].
У 2018 році виповнилося 550 років з часу проведення Сеймиків і Вального сейму в Пйотркові. З цієї нагоди 13 липня у Варшаві в Королівському замку відбулися Національні збори, на яких з промовою виступив Президент Республіки Польща Анджей Дуда[11].
8 липня маршалок Сейму Марек Кухцінський взяв участь у святкуванні 550-річчя крайової ради в Коло, де взяв участь у відкритті пам'ятної дошки.[11].
Спочатку історики вважали Пйотрківський сейм 1468 року першим двопалатним загальнодержавним зібранням, яке стало зразком для наступних сеймів[5][8]. Згодом, однак, почав переважати погляд Адольфа Павінського[2][9], який посилався на Пйотркувський сейм 1493 року під такою назвою.[7] Юліуш Бардах, серед інших, спирався на його дослідження[2]. Їх поставив під сумнів лише Вацлав Урущак[9], який переосмислив розповіді Яна Длугоша. Повернувся до теорії першості сейму 1468 року, пов'язуючи двопалатність із виборністю послів на місцевих сеймиках[2] .
- ↑ а б в г Długosz, Jan (2009). Roczniki czyli Kroniki sławnego Królestwa Polskiego (пол.). Т. 12, 1462—1480 (вид. 2). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 978-83-01-16078-4.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Uruszczak, Wacław (2012). Najstarszy sejm walny koronny „dwuizbowy” w Piotrkowie w 1468 (пол.).
- ↑ а б Jasienica, Paweł (2007). Kazimierz Jagiellończyk. Polska Jagiellonów (пол.). Prószyński i S-ka. ISBN 978-83-7839-095-4.
- ↑ а б в Sejm 1468 r. w Piotrkowie. Najstarszy sejm walny koronny „dwuizbowy" (пол.). www.dziejesejmu.pl. Процитовано 23 грудня 2019.
- ↑ а б в г Bielski, Marcin (1597). Księgi Czwarte. Kazimirz Iagiełłowic. У Bielski, Joachim (ред.). Kronika Polska Marcina Bielskiego (пол.). Kraków.
- ↑ Od 1468 roku król wypłacał diety poselskie. To jeden z dowodów na 550 lat istnienia parlamentaryzmu polskiego – wnet.fm (пол.)
- ↑ а б Pawiński, Adolf (1895). Sejmiki ziemskie. Początek ich i rozwój aż do ustalenia się udziału posłów ziemskich w ustawodawstwie sejmu walnego 1374-1505 (пол.). Warszawa.
- ↑ а б в Lelewel, Joachim (1829). Sejmy. Izba poselska. Dzieje Polski Joachim Lelewel potocznym sposobem opowiedział, do nich dwanaście krajobrazów skreślił (пол.). Warszawa.
- ↑ а б в Od 1468 roku król wypłacał diety poselskie. To jeden z dowodów na 550 lat istnienia parlamentaryzmu polskiego. WNET.fm (пол.). 20 вересня 2018. Процитовано 1 грудня 2023.
- ↑ Szulc, Tadeusz (1991). Uchwały podatkowe dla szlacheckich dóbr ziemskich za pierwszych Jagiellonów (1386 – 1501) (пол.). Łódź. с. 84.
- ↑ а б Zgromadzenie Narodowe z okazji 550-lecia Parlamentaryzmu RP i 100. rocznicy odzyskania Niepodległości. Niepodległa - świętujmy razem! (пол.). Процитовано 1 грудня 2023.