Планк (місячний кратер)

Характеристики кратера
Планк
	Світлина зонда Lunar Reconnaissance Orbiter.
Координати	57°16′ пд. ш. 135°20′ сх. д. / 57.27° пд. ш. 135.34° сх. д.
Діаметр	321 км
Глибина	3,200 км
Довгота ранкового; термінатора	218°
Епонім	Макс Планк
	Планк

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Планк (значення).

Кра́тер Планк (лат. Planck) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця. Назву присвоєно на честь німецького фізика-теоретика, основоположника квантової фізики Макса Планка (1858—1947) й затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році^[1]. Утворення кратера відбулося у донектарському періоді^[2].

Опис кратера

Топографія кратера Планк. Візуалізація замірів лазерного альтиметра LIDAR зонда Clementine

Кратер Планк знаходиться на західному краю басейну Південний полюс — Ейткен. Найближчими сусідами кратера є кратер Фехнер^[en], що перекриває західний край кратера; кратер Пікельнер^[en] на північному заході; кратер Гаген^[en] на півночі; кратер Цераський^[en] на півночі північному сході; кратер Пуанкаре на сході; кратер Кейо на сході південному сході; кратер Гротріан^[en] на півдні південному заході и кратер Ван Вейк^[en] на південному заході. Південно-східну частину чаші кратера Планк перекриває кратер Прандтль. По дотичній уздовж західної частини валу кратера Планк пролягає долина Планка^[3]. Селенографічні координати центру кратера — 57°23′ пд. ш. 135°05′ сх. д. / 57.39° пд. ш. 135.09° сх. д. / -57.39; 135.09, діаметр — 321 км^[4], глибина — близько 2,8 км^[2].

Кратер Планк належить до басейнів з кільцевим хребтом всередині (англ. peak-ring basin). Цей хребет зберігся лише фрагментарно; його діаметр є удвічі менший за діаметр кратера (160 км)^[4]. Подібно до інших великих кратерів, Планк створює невелику гравітаційну аномалію (аномалія Бугера^[en] додатна в центрі кратера і від'ємна по краях; різниця становить 167±52 мГал)^[5].

За тривалий час свого існування кратер Планк зазнав значних руйнувань, вал перетворився у кільце з окремих піків та хребтів і його важко розрізнити на фоні навколишньої місцевості. Дно чаші кратера є пересіченим, окремі зони у північно-східній і північно-західній частинах чаші затоплені і вирівняні темною базальтовою лавою. У північній частині чаші розташована група сателітних кратерів — Планк A, B, Z, Y, W. Сателітний кратер Планк Y затоплений лавою, над поверхнею якої виступає лише вузька вершина валу, чаша сателітного кратера Планк Z також затоплена лавою і має борозни. Чаша сателітного кратера Планк B зайнята майже концентричним кратером меншого розміру і рясно покрита мережею борозен. Південна частина чаші кратера має окремі рівні ділянки.

Сателітні кратери

Планк^[1]	Координати	Діаметр, км
A	54°11′ пд. ш. 137°24′ сх. д. / 54.18° пд. ш. 137.4° сх. д. / -54.18; 137.4 (Планк A)	18,6
B	55°22′ пд. ш. 137°11′ сх. д. / 55.37° пд. ш. 137.18° сх. д. / -55.37; 137.18 (Планк B)	44,9
C	52°58′ пд. ш. 141°16′ сх. д. / 52.96° пд. ш. 141.26° сх. д. / -52.96; 141.26 (Планк C)	43,7
J	62°27′ пд. ш. 145°05′ сх. д. / 62.45° пд. ш. 145.09° сх. д. / -62.45; 145.09 (Планк J)	25,2
K	64°31′ пд. ш. 146°05′ сх. д. / 64.52° пд. ш. 146.09° сх. д. / -64.52; 146.09 (Планк K)	26,1
L	66°27′ пд. ш. 141°40′ сх. д. / 66.45° пд. ш. 141.66° сх. д. / -66.45; 141.66 (Планк L)	23,4
W	55°26′ пд. ш. 131°17′ сх. д. / 55.44° пд. ш. 131.28° сх. д. / -55.44; 131.28 (Планк W)	17,4
X	53°56′ пд. ш. 129°19′ сх. д. / 53.94° пд. ш. 129.31° сх. д. / -53.94; 129.31 (Планк X)	22,3
Y	54°41′ пд. ш. 132°10′ сх. д. / 54.68° пд. ш. 132.17° сх. д. / -54.68; 132.17 (Планк Y)	40,8
Z	55°49′ пд. ш. 135°06′ сх. д. / 55.81° пд. ш. 135.1° сх. д. / -55.81; 135.1 (Планк Z)	66,8

Утворення сателітного кратера Планк B відбулося у нектарському періоді^[2].
Утворення сателітного кратера Планк Z відбулося у донектарському периоді^[2].

Див. також

Примітки

↑ ^а ^б Planck. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.
↑ ^а ^б ^в ^г Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
↑ Кратер Планк на мапах LAC-130 и LAC-131
↑ ^а ^б Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument // Icarus : journal. — Elsevier, 2011. — Vol. 214, no. 2. — P. 377—393. — Bibcode:2011Icar..214..377B. — DOI:10.1016/j.icarus.2011.05.030. Архівовано з джерела 6 квітня 2012.
↑ Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al. Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements // Science Advances : journal. — 2015. — Vol. 1, no. 9. — DOI:10.1126/sciadv.1500852.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Планк (місячний кратер)

Цифровий фотографічний атлас Місяця
Опис кратера на сайті The Moon-Wiki (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2018.
Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.

[IAU-1] а ^б Planck. Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology Research Program.

[LICD-2] а ^б ^в ^г Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)

[3] Кратер Планк на мапах LAC-130 и LAC-131

[Baker_2011_Moon-4] а ^б Baker, D. M. H.; Head, J. W.; Fassett, C. I.; Kadish, S. J.; Smith, D. E.; Zuber, M. T.; Neumann, G. A. The transition from complex crater to peak-ring basin on the Moon: New observations from the Lunar Orbiter Laser Altimeter (LOLA) instrument // Icarus : journal. — Elsevier, 2011. — Vol. 214, no. 2. — P. 377—393. — Bibcode:2011Icar..214..377B. — DOI:10.1016/j.icarus.2011.05.030. Архівовано з джерела 6 квітня 2012.

[Neumann_2015-5] Neumann G. A., Zuber M. T., Wieczorek M. A. et al. Lunar impact basins revealed by Gravity Recovery and Interior Laboratory measurements // Science Advances : journal. — 2015. — Vol. 1, no. 9. — DOI:10.1126/sciadv.1500852.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]