Пласідо Домінго
| Пласідо Домінго | |
|---|---|
ісп. José Plácido Domingo Embil  | |
_01.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 21 січня 1941[1][2][…] (84 роки) |
| Місце народження | Мадрид, Іспанія[4][5] |
| Роки активності | 1959 — тепер. час |
| Громадянство |  Іспанія |
| Професії | оперний співак, диригент, актор |
| Освіта | National Conservatory of Music of Mexicod |
| Вчителі | Маркевич Ігор Борисович |
| Співацький голос | драматичний тенорd, баритон і тенор[5] |
| Інструменти | вокал[d] |
| Жанри | опера |
| Членство | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо, Американська академія мистецтв і наук, Academia de las Artes Escénicas de Españad і Три тенори |
| Лейбли | EMI Classicsd |
| Нагороди | |
| Батько | Plácido Domingo Ferrerd |
| Мати | Pepita Embild |
| У шлюбі з | Marta Domingod |
| Діти (3 ) | Plácido Domingo Jr.d |
| placidodomingo.com | |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Хосе́ Пла́сідо Домі́нго Ембі́ль (ісп. José Plácido Domingo Embil; нар. 21 січня 1941, Мадрид, Іспанія) — іспанський оперний співак (тенор), диригент. Записав понад сто повних опер. Відомий своєю універсальністю, звичайно співає італійською, французькою, іспанською, англійською мовами. Хоча більшу частину своєї кар'єри був ліричним тенором-спінто, особливо відомий своїми виконаннями партій Каварадоссі в опері «Тоска», Гофмана в опері «Казки Гофмана», дона Хосе в опері «Кармен», Каніо в опері «Паяци», він швидко перейшов до драматичніших ролей, ставши найвідомішим Отелло свого покоління.[6][7][8] На початку 2010-х перейшов з тенорового репертуару на майже виключно баритонові партії, у першу чергу партію Сімона Бокканегри в однойменній опері Верді. Станом на 2010 році Пласідо Домінго виконав 151 роль.[9][10]
Походить з сім'ї співаків іспанської оперети, яка у 1950 році переселилася до Мексики. Навчався у Мехіко і там же в 1961 році дебютував в національній опері в ролі Альфреда в опері «Травіата» Дж. Верді.
У 1962—1965 співав в опері Тель-Авіва. У 1966 році розпочав міжнародну кар'єру, співаючи у провідних театрах світу — Метрополітен опера в Нью-Йорку, Ла Скала в Мілані та Ковент Гарден в Лондоні.
Володіє красивим тембром (високий баритон) і віртуозною вокальною й акторською майстерністю. Разом з Лучано Паваротті вважається найліпшим тенором на зламі століть.
З 1970-х іноді виступав також як диригент, його дебют в цьому амплуа пройшов у сезоні 1973/74 в Нью-Йорку, де він диригував оперою «Травіата».
В 1990 році разом з Хосе Каррерасом i Лучано Паваротті виступив у концерті «Трьох тенорів» на відкритті Чемпіонату світу з футболу 1990 року в Римі.
Пласидо був одружений двічі. Першою його обраницею стала піаністка Анна-Марія Герра. Молоді люди одружилися в 1957 році, коли Домінго було 16 років. Але особисте життя подружжя не склалося, їхній шлюб розпався через декілька місяців після весілля. У цьому шлюбі у співака народився син Хосе. Із другою дружиною артист познайомився під час навчання в консерваторії. Володарка ліричного сопрано Марта Орнелас починала підкорювати музичний олімп, але дівчина обрала сім'ю.
У 1962-му молоді люди одружилися. У 1965 році Марта народила артистові спадкоємця. Первістка назвали на честь батька-Пласідо. Другій дитині (1968) дали ім'я- Альваро.
Усупереч розхожій думці музика--- не єдине захоплення Домінго. Пласідо ріс спортивним хлопцем. У молодості він добре грав у футбол, а зараз є вболівальником команди Реал Мадрид.
З 1993 року є організатором міжнародного конкурсу вокалістів Operalia, що виявляє і продюсує молодих талантів.
В 1996 році обійняв посаду художнього директора Національної опери у Вашингтоні, а з 2000 року — в Опері Лос-Анжелесу.
Записав велику кількість компакт-дисків, а також знімався у музичних фільмах.
В 2002 році виконав новий гімн мадридського «Реалу» — «Himno del Centenario del Real Madrid» — у супроводі 82 музикантів.
31 серпня 2016 року закритим концертом Пласідо Домінґо відкрився найсучасніший у світі оперний театр — Дубайська опера (ОАЕ).[11]
У серпні 2019 року Домінго був звинувачений багатьма жінками у сексуальних домаганнях. Вісім співачок і одна танцівниця заявили, що Домінго сексуально домагався їх в різних випадках, які тривали три десятиліття з кінця 1980-х.[12] Ймовірні домагання мали місце в місцях, включаючи оперні театри, де Домінго займав високі посади.[12] Повідомлялося, що сексуальні домагання Домінго щодо молодих жінок були «відкритою таємницею» в оперному світі.[12]
У вересні 2019 року Метрополітен-опера оголосила, що припиняє свої 50-річні стосунки з Домінго у світлі заяв про сексуальні домагання з боку «кількох жінок». Після цієї заяви Домінго виступив із заявою: «Хоча я рішуче заперечую нещодавні твердження про мене… після роздумів, я вважаю, що моя поява в цій постановці „Макбет“ відверне увагу від напруженої роботи моїх колег як на сцені, так і поза сценою».[13] У жовтні 2019 року Домінго подав у відставку з посади генерального директора Лос-Анджелеської опери і відмовився від усіх майбутніх виступів з цією оперою, заявивши, що «нещодавні звинувачення, висунуті проти мене в пресі, створили атмосферу, в якій моя здатність служити цій компанії, яку я так люблю, була скомпрометована».[14]
У вівторок, 25 лютого 2020 року, Пласідо Домінго вибачився перед жінками, які звинуватили його в сексуальних домаганнях, за "біль", який він їм завдав, а також взяв на себе "повну відповідальність" за дії, про які повідомлялося в попередні місяці.[15] Це вибачення послідувало за розслідуванням Американської спілки оперних артистів, яка дійшла висновку, що Пласідо Домінго сексуально домагався кількох жінок і зловживав своїм службовим становищем, обіймаючи керівні посади у Вашингтонській та Лос-Анджелеській національних операх.[16]
У 2009 році Пласідо Домінґо названий першим лауреатом премії імені шведської оперної діви Бірґіт Нільсон. Грошова частина нагороди складає один мільйон доларів (792 тисячі євро), відтак премія Нільсон стала найбільшою в області класичної музики.
Бірґіт Нільсон незадовго до кончини (вона померла в 2005 році) сама вибрала Домінго першим одержувачем своєї премії, але до дня оголошення лауреата його ім'я трималося в таємниці. Нагорода присуджена іспанцеві за «видатні досягнення в оперному мистецтві», «легендарну кар'єру, що охоплює 40 років» і «виконання 130 ролей» (стільки не доводилося співати жодному тенору в історії).
Нільсон і Домінґо виступали разом кілька разів. Вперше вони вийшли на сцену разом в опері «Тоска» в Метрополітен-опера в 1969 році. Бірґіт Нільсон вважалась одним з найкращих вагнерівських сопрано XX століття. Востаннє вона публічно виступала в 1984 році.
Домінго є Почесним доктором Мадридського університету, Доктором мистецтв Нью-Йоркського університету, Почесним доктором музики в Університеті Оклахоми, Філадельфійському коледжі сценічних мистецтв та Джорджтаунському університеті.
14 лютого 2019 року під час візиту в Україну Пласідо Домінго присвоєне звання Почесного професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського[17]
- Амон Р. Пласідо Домінго. Геній світової сцени / Пер. з ісп. — М.: Азбука, Азбука-Аттикус, 2012. 325 с.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118680242 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ Macy, Laura Williams (2008). The Grove Book of Opera Singers. Oxford University Press. с. 127—8. ISBN 978-0195337655.
- ↑ Matheopoulos та Domingo, 2003, с. 19: "Otello is a dramatic part and Domingo a lirico spinto tenor. But from the beginning it was clear that this was an ideal role for him..."
- ↑ Michener, Charles (4 жовтня 2004). Heppner Now Reigning Otello As Domingo Relinquishes Role. New York Observer. Процитовано 7 серпня 2015.
- ↑ Review: In his 151st role, Plácido Domingo plays the ‘wild cat’ as old lion. Los Angeles Times. 6 травня 2019. Процитовано 24 серпня 2021.
- ↑ OperaChaser: Domingo's 151st role accompanies zarzuela's great appeal in a passionately presented El Gato Montés ("The Wildcat") at L.A. Opera. Operachaser.blogspot.com. 20 травня 2019. Процитовано 24 серпня 2021.
- ↑ Дубайська опера відкрила двері — Euronews. Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 4 вересня 2016.
- ↑ а б в Gecker, Jocelyn (13 серпня 2019). Women: Opera's Domingo abused power to sexually harass them. AP NEWS. Процитовано 13 серпня 2019.
- ↑ Plácido Domingo leaves Met Opera over sexual harassment claims. 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019.
- ↑ Plácido Domingo resigns from Los Angeles Opera amid sexual harassment claims. the Guardian (англ.). 2 жовтня 2019. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Press, Europa (25 лютого 2020). Plácido Domingo acepta "toda la responsabilidad" de las acusaciones de acoso sexual y pide perdón por "el dolor" causado. www.europapress.es. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Una investigación confirma que Plácido Domingo acosó sexualmente a varias mujeres y abusó de su poder. www.publico.es. 25 лютого 2020. Процитовано 28 листопада 2023.
- ↑ Пласідо Домінго став почесним професором музичної академії України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 грудня 2019.
- Домінґо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Офіційний сайт
- Вокальний конкурс Operalia
Лауреати премії імені Бірґіт Нільссон | ||
|---|---|---|
2009: Пласідо Домінго ( Іспанія) · 2011: Рікардо Муті ( Італія) · 2014: Віденський філармонічний оркестр ( Австрія) · 2018: Ніна Штемме ( Швеція) |  | |
- Народились 21 січня
- Народились 1941
- Уродженці Мадрида
- Баритони
- Тенори
- Члени Королівської академії витончених мистецтв Сан-Фернандо
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Кавалери ордена Британської імперії
- Лицарі-командори ордена Британської імперії
- Кавалери Великого хреста ордена Громадянських заслуг (Іспанія)
- Кавалери ордена Дружби (Російська Федерація)
- Кавалери Великого срібного почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери ордена Ізабелли Католички
- Нагороджені золотою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Командори Ордена мистецтв та літератури
- Командори ордена Почесного легіону
- Офіцери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Командори ордена Культурних заслуг (Монако)
- Кавалери Великого хреста ордена Ізабелли католички
- Кавалери Великого хреста ордена Альфонсо X Мудрого
- Нагороджені Президентською медаллю Свободи
- Кавалери Великого хреста ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери Почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Кавалери Австрійського почесного хреста «За науку та мистецтво»
- Кавалери ордена Інфанта дона Енріке
- Кавалери Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке
- Кавалери Великого хреста ордена «Сонце Перу»
- Нагороджені Почесним кільцем міста Відня
- Нагороджені золотим знаком «За заслуги перед містом Віднем»
- Лауреати нагороди Кеннеді-центру
- Кавалери ордена Ацтекського орла
- Почесні доктори Мадридського університету Комплутенсе
- Почесні доктори університету Мурсії
- Почесні доктори Гарвардського університету
- Нагороджені медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Лауреати премії принцеси Астурійської
- Лауреати премії імені Бірґіт Нільссон
- Іспанські оперні співаки
- Мексиканські оперні співаки
- Іспанські тенори
- Лауреати премії Вольфа (мистецтво)
- Почесні лицарі-командори ордена Британської імперії
- Вільні люди міста Лондон
- Іспанці в історії