Платніровська
станиця Платніровська | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Платніровская | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
Муніципальний район | Корєновський район | ||||
Поселення | Платніровське сільське поселення | ||||
Код ЗКАТУ: | 03221819001 | ||||
Код ЗКТМО: | 03621419101 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1794 | ||||
Населення | 11 500 | ||||
Поштовий індекс | 353177 і 353178 | ||||
Телефонний код | +7 86142 | ||||
Географічні координати: | 500)_region:RU_ 45°23′00″ пн. ш. 39°22′00″ сх. д. / 45.383333333333° пн. ш. 39.366666666667° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Голова адміністрації | Богославец Людмила Николаевна(рос.) | ||||
Мапа | |||||
|
Платніровська — станиця, у складі Корєновського району Краснодарського краю, центр Платніровського сільського поселення.
Заснована в 1794 році, як один із сорока перших кубанських куренів чорноморських козаків.
До революції Платніровська входила в Єйський відділ Кубанської області. Іноді станиця згадується, як Староплатніровська щоб відрізнити від Новоплатніровської.
У 1906 році було відкрито філіал українського товариства "Просвіта" у станиці Платніровській.
У 1933, станиця була занесена на «Чорні дошки» за «саботаж». Від голоду загинули сотні жителів.
У середині ХХ сторіччя в станиці було створено кілька колгоспів, серед яких «Красний пограничник», «Новий путь», «Красне поле», «ОСОАВИАХИМ». Згодом усе колгоспи об'єдналися у єдиний колгосп їм. Кірова, а назви малих колгоспів перетворилися на назви районів станиці. У 1970—1980-х роках колгосп був колгоспом-мільйонером. У 1990-х роках колгосп збанкрутував і більшість майна та техніки було розпродано.
Станиця розташована на березі річки Кірпілі (сточище Азовського моря) за 50 км східніше Краснодару. Поруч із станицею проходить автомобільна траса М4 (Краснодар — Ростов-на-Дону). Залізнична станція на залізниці Краснодар — Тихорєцька.
У Платніровське сільське поселення крім власне станиці входять хутора Козачий і Левченко.[1]