Плахонін Андрій Гаврилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плахонін Андрій Гаврилович
Народився1 вересня 1972(1972-09-01) (52 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьісторик
Alma materІсторичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
ЗакладІнститут історії України НАН України
Київський національний лінгвістичний університет
Науковий ступінькандидат історичних наук (2004)

Андрі́й Гаври́лович Плахо́нін (нар. 1 вересня 1972(19720901), Київ, УРСР, СРСР) — український історик, кандидат історичних наук, спеціаліст з історії Київської Русі, середньовіччя в Західній Європі, генеалогії, сфрагістиці. Публіцист, блогер. Автор статей Енциклопедії історії України та Енциклопедії сучасної України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Києві 1 вересня 1972 року.

У 1991—1996 роках навчався на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За роки навчання в 1993—1995 роках очолював Раду молодих вчених факультету, а в 1994—1996 роках — Раду студентів та аспірантів закладу.

З 1996 року навчався на аспірантурі. У 1999—2007[1][2] роках працював у відділі історії України середніх віків Інституту історії України НАН України: до 2004 року як молодший науковий співробітник, з 2005 року — науковий співробітник. У 1999—2002 роках був відповідальним секретарем журналу «Український історичний збірник».

2004 року під керівництвом члена-кореспондента НАНУ Миколи Котляра захистив дисертацію «Південноруські провінційні династії XI століття (Ігоревичі та Ростиславичі)» та здобув науковий ступінь кандидата історичних наук. З 1998 року був членом Робочої групи Інституту історії України з підготовки Енциклопедії історії України, для якої написав кілька сотень статей[3].

У 2001—2002 роках працював асистентом кафедри історії України Київського національного лінгвістичного університету.

Автор статей Енциклопедії сучасної України[4].

У 2014—2022 роках вів щотижневу авторську колонку у всеукраїнській газеті «День»[5]. Автор багатьох статей у інших провідних українських ЗМІ.

Науковий консультант 3-серійного документального фільму режисера Ігоря Піддубного «Возвращение. Вся правда о поиске останков Ярослава Мудрого»[6].

Праці

[ред. | ред. код]

Монографії

[ред. | ред. код]

Статті

[ред. | ред. код]
  • Всеволодко Городенський: Василь Татищев та джерела до вивчення генеалогії Рюриковичів // Записки наукового товариства імені Шевченка. — Том CCXL. Праці комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С.219-235.
  • Між античним світом і середньовіччям // Історія Центрально-Східної Європи. Посібник для студентів історичних і гуманітарних факультетів університетів. — Львів, 2001. — 36-46.
  • «Сєго нє бывало в Руськѣи зємьли»: вплив візантійського права та пережитки кровної помсти в князівському середовищі // Соціум. Альманах соціальної історії. — 2003. — Вип. 3. — С.197-208.
  • «История Российская» В. Н. Татищева и исследование генеалогии Рюриковичей // Средневековая Русь. — Вып. 4. — М.,2004. — С.299-330
  • Перша волинська криза (1084—1087) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К.,2003. — Вип. 3. — C.49-68.
  • Volodimir Jaroslavics utodai es Volhinia, Rusz — Magyarorszag XI. Szazadi kapcsolatainak tukreben // Magyar — Ukran kozos mult es jelen. Nemzetkozi tudomanyos konferencia anyagai (2005 aprilis 14—16). — Kijev: Az Ukran nemzeti tudomanyos academia tortenettudomanyi intezete, 2006. — S. 39-55.
  • Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Андрій Плахонін. Krytyka (ua) . Процитовано 23 липня 2024.
  2. Андрій Плахонін. Лікбез. Історичний фронт.
  3. Андрій Плахонін: “Русский мир” народився жахливою потворою, з переляку від Майдану. Інтерв'ю з України (укр.). 15 вересня 2014. Процитовано 23 липня 2024.
  4. А. Г. Плахонін. Енциклопедія Сучасної України (укр.). Процитовано 23 липня 2024.
  5. Андрій Плахонін. Статті автора. День.
  6. фильм-расследование ВОЗВРАЩЕНИЕ. Вся правда о поиске останков Ярослава Мудрого., 1 вересня 2017, процитовано 23 липня 2024

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]