Плач перепілки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плач перепілки
Жанрвійськовий
РежисерІгор Добролюбов
СценаристІван Чигринов
У головних
ролях
Едуард Горячий
Валентин Бєлохвостик
Федір Шмаков
Тетяна Мархель
В'ячеслав Павлють
ОператорОлександр Рудь
КомпозиторВолодимир Кондрусевич
ХудожникАлім Матвейчук
Кінокомпанія«Білорусьфільм»
Тривалість585 хв. (9 серій)
КраїнаСРСР СРСР
Рік1990
IMDbID 4502170

«Плач перепілки» — радянський дев'ятисерійний художній фільм 1990 року, знятий кіностудією «Білорусьфільм».

Сюжет

[ред. | ред. код]

За мотивами романів Івана Чигринова «Плач перепілки», «Виправдання крові», «Свої і чужі». Фільм про перші місяці Великої Вітчизняної війни. Герої фільму — веремейківці, жителі невеликого села, що загубилося серед білоруських лісів. Влітку 1941 року відлуння війни докотилося і сюди. Залишене Червоною Армією, але ще не взяте німцями, їх село опинилося на нічийній смузі. Лісовими стежками блукали солдати, намагаючись вийти з оточення, німці гнали полонених в концтабори, в лісових хащах створювалися перші партизанські загони. Це була пора припущень, сумнівів, чуток, смутний час чи то безвладдя, то чи двовладдя. Герої повинні вирішити головне для себе питання — як жити в умовах, що склалися. Кожен знаходить свій шлях, але всі разом вони протистоять смерті і насильству…

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]