Плече (значення)
Плече — термін, який має кілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
- Плече — анатомічний термін, верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба[1].
- Плече — побутовий термін, частина тулуба від шиї до руки[1].
- Плечовий пояс — частина скелета людини і хребетних тварин, яка служить для причленування і опори передніх (у людини — верхніх) кінцівок[1].
- Плече — частина предмета, розташована під кутом до основної частини[1].
- Плече — частина важеля від точки опори до точки прикладання сили[1].
- Плече обкату — відстань по прямій між точкою, в якій вісь повороту колеса перетинається з дорожнім полотном, і центром плями контакту колеса і дороги.
- Плече фінансового важеля — відношення суми позикового капіталу до суми власного акціонерного капіталу.
- Плече — ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї локомотивами і т. ін.[1]
- Плече — гуцульська назва частини сокири між лезом і отвором для сокирища[2].
- Плече — назва робочої частини сапіни між дзьобом і отвором для сокирища.
- Плече — гуцульська назва верхньої частини ярма[3].
- Плече — шип на кінці дерев'яної колісної спиці, яким вона вставляється в гніздо маточини[3].
- Плече — частина рубля, на якій розташовані зарубки[4].
- Плечі — верхня частина опуклості горщика[1].
- ↑ а б в г д е ж Плече // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Сокира // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ а б Плече // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ↑ Маґлівниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.