Плитус Андрій Романович
Андрій Плитус Плитус Андрій Романович | ||
---|---|---|
Сержант | ||
заступник командира мінометної батареї по роботі з особовим складом | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 11 грудня 1992 Мозолівка | |
Смерть | 6 травня 2024 (31 рік) Діброва | |
Громадянство | Україна | |
Національність | українець | |
Псевдо | «Леміш» | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014—2022, 2023—2024 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Національна гвардія | |
Формування | ||
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Андрі́й Рома́нович Пли́тус (11 грудня 1992 — 6 травня 2024) — сержант 12 бригади спеціального призначення «Азов», учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну у 2022 році.
Народився у 1992 році в селі Мозолівка, біля Надвірної, Прикарпаття. Випускник Надвірнянського ліцею № 1 ім. В'ячеслава Чорновола.
Після початку широкомасштабного вторгнення РФ повернувся з курсів в Золочеві у майже оточений Маріуполь, ризикуючи життям, бо знав, що там — його побратими[1].
3 місяці разом з побратимами тримав оборону на «Азовсталі», після чого потрапив у полон та був звільнений з полону за рік, 6 травня 2023 року Після звільнення з полону боєць знову повернувся на службу та став заступником командира батареї по роботі з особовим складом мінометної батареї 2-го батальйону спеціального призначення.
Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії Російської Федерації на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва Сєверодонецького району Луганської області[2][3][4].
Похорон відбувся 13 травня 2024 року[5].
24 жовтня 2024 на фасаді Надвірнянського ліцею №1 імені В'ячеслава Максимовича Чорновола відкрито меморіальну дошку в його пам`ять [4].
- ↑ "З такими людьми ти готовий на все". На Франківщині попрощалися зі спецпризначенцем "Азову" Андрієм Плитусом.
- ↑ У боях за Серебрянське лісництво загинув Андрій Плитус. Рік тому він вийшов з полону після боїв за “Азовсталь”.
- ↑ Загинув через рік після повернення з полону. На Луганщині поліг спецпризначенець із Франківщини Андрій Плитус.
- ↑ а б У Надвірній на Івано-Франківщині відкрили меморіальні дошки Віталію Михалківу та Андрію Плитусу.
- ↑ Маріана Басалига; Степан Пенкалюк (13 травня 2024). «З такими людьми ти готовий на все». На Франківщині попрощалися зі спецпризначенцем «Азову» Андрієм Плитусом. Суспільне.
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |