Тахрір (майдан)
Ця стаття містить перелік джерел, але походження окремих тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність виносок. |
Тахрір | |
Архіви зберігаються у | Міжнародний інститут соціальної історіїd[1] |
---|---|
Країна | Єгипет |
Адміністративна одиниця | Каїр |
Тахрір у Вікісховищі |
30°2′40.000000099999″ пн. ш. 31°14′9.0000000999952″ сх. д. / 30.04444° пн. ш. 31.23583° сх. д.
Майда́н ат-Тахрі́р (араб. ميدان التحرير, досл. «майдан визволення») — центральний майдан столиці Єгипту, міста Каїра. Є осереддям значних масових подій в історії країни, зокрема Єгипетської революції у 2011 році.
Майдан ат-Тахрір є найбільшою та центральною каїрською площею. Він розташований неподалік від Набережної Нілу. Майдан утворений різноманітними за розмірами, об'ємами та архітектурними стилями будівлями[2] (від 2-ї пол. XX ст. панівним архітектурним стилем простору став конструктивізм).
Від Майдану Тахрір усібіч розходяться головні міські магістралі. На площі розташовані чотири виходи станції Каїрського метрополітену «Садат», що відповідно сполучає майдан і центр міста зі Старим Каїром, Мааді, Гізою та іншими районами мегаполіса.
На само́му майдані розташовані такі важливі будівлі:
- Споруда Могамми — штаб-квартира багатьох державних органів та установ;
- центральний офіс Арабської Ліги;
- Єгипетський музей — головний і найвідоміший каїрський (та єгипетський) музей зі скарбами Стародавнього Єгипту, біля будівлі якого в години роботи закладу завжди скупчені автобуси, що привозять туристів для відвідання музею. Будівля була зведена 1900 року в неокласичному стилі за проєктом французького архітектора Марселя Дюнона, а музей розмістився в ній за 2 роки (1902);
- центральний кампус Каїрського Американського університету;
- декілька престижних готелів, в тому числі «Готель Найл» (the Nile Hotel, належить до всесвітньої готельної мережі «Хілтон»), «Національ» тощо;
- численні громадські заклади — магазини, кав'ярні, фастфуди; розташовані переважно на перших поверхах будівель на розі Майдану та бічних вулиць.
У скверику поруч з Могаммою стоїть пам'ятник діячеві єгипетського національно-визвольного руху Умарові Макраму.
Майдан Тахрір спершу мав назву Майдан Ісмаїлія на честь хедива Ісмаїла-паші.
Після Липневої революції (1952) центральну столичну площу було перейменовано на «Майдан Звільнення» (Мідан ат-Тахрір/Midan at-Tahrir)[3].
З огляду на величезні розміри майдану Тахрір, він не раз ставав місцем проведення різноманітних демонстрацій, а також несанкціонованих народних протестів — так, у березні 2003 року чимало каїрців вийшло сюди висловити свій протест через Війну в Іраку[4].
Наприкінці січня 2011 року цей майдан став ареною запеклих громадянських заворушень, наряду з каїрськими мостами через Ніл та вулицями Суецу й Александрії. Народні виступи, що почались 25 січня і були спрямовані проти президента Хосні Мубарака, зустріли жорсткий опір уряду. На Майдані Тахрір відбулися зіткнення з поліцією, яка застосовувала водомети, сльозогінний газ та гумові кулі.
Попри численні реконструкції Майдану Тахрір, зокрема у 2-й половині ХХ століття, він і донині нерідко потерпає через дорожні затори.
-
Будівля штаб-квартири Арабської ліги на площі
-
Центральний вхід до Єгипетського музею
-
Фасад Каїрського Американського університету
-
Готель «Ніл»
-
Надвечір'я, листопад 2009
-
Демонстранти на площі, січень 2011
- ↑ http://hdl.handle.net/10622/COLL00018
- ↑ Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
- ↑ Vatikiotis, Panayiotis J. (1997). The Middle East: From the End of Empire to the End of the Cold War. Routledge. с. p. 194.
{{cite book}}
:|pages=
має зайвий текст (довідка) - ↑ Hiel, Betsy (19 червня 2005). Egyptian reformers taking it to streets. Pittsburgh Tribune-Review. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 22 грудня 2009.
- Ходжаш С. Каир. («Города и музеи мира»), М.: «Искусство», 1975, стор. 163 (рос.)
Це незавершена стаття про Єгипет. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тахрір (майдан)