Повстання Чугуївської юнацької школи
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (серпень 2013) |
Повстання Чугуївської юнацької школи | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Радянсько-українська війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
УНР | Радянська Росія | ||||||
Військові сили | |||||||
не встановлено | близько 700: 300 бійців 1-го Петроградського збірного загону Ховріна, 400 харківських червоногвардійців. | ||||||
Втрати | |||||||
Були роззброєні та потрапили до полону 200 юнкерів. | Відсутні. |
Повстання Чугуївської юнацької школи — зіткнення, що відбулося 14-15 грудня 1917 року між військовими УНР та воєнізованими формуваннями українських більшовиків, в результаті якого Чугуївська юнацька школа визнала Радянську владу та самодемобілізувалась.
Чугуївське військове училище Російської імперії в місті Чугуєві визнало себе українізованим і таким чином під назвою «Чугуївська юнацька школа» належало до війська УНР; настрій серед викладачів та юнкерів був антибільшовицьким. Коли до Харкова з Росії стали прибувати більшовицькі загони, юнкери вирішили рушити в місто і розброїти їх.
14 грудня неподалік від Харкова зустрілись сили юнкерів та місцевої «червоної гвардії», що саме направлялась в свою чергу для роззброєння школи. Для обох сторін зустріч пройшла без кровопролиття, оскільки обидві сторони піддались паніці і відступили. Щоправда, більшовики зібрали нові сили і наступного дня роззброїли юнацьку школу, яка, щоправда, на той час уже частково самодемобілізувалась. Було захоплено 200 юнкерів та викладачів що були відправлені до Москви, де після короткого перебування під арештом відпущені.
- Історія Українського війська: Книга в двох частинах. — Ч. 2. — (Репринт). — Львів: Видання І. Тиктора, 1936. — 568 с.
- Історія українського війська (1917—1995). Упорядник Я. Дашкевич. — Львів: Світ, 1996. — 840 с.