Повстання отамана Оскілка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Повстання отамана Оскілка
Українська революція
Дата: 29 квітня-30 квітня 1919
Місце: Рівне, Волинська губернія, УНР
Результат: Поразка повстанців, повернення Рівного під контроль Директорії
Сторони
Самостійники-соціалісти Директорія
Командувачі
Оскілко Володимир

Опанас Андрієвський
Гемпель Омелян
Апагієв Всеволод
Гризло Семен

Симон Петлюра

Євген Коновалець

Військові формування
Січові стрільці

Повстання отамана Оскілка — спроба державного перевороту в місті Рівне, очоленого генерал-хорунжим Володимиром Оскілком проти новоствореного уряду Директорії на чолі з Борисом Мартосом.

Передумови

[ред. | ред. код]

Хід подій

[ред. | ред. код]

Вранці 29 квітня 1919 року, на день раніше, ніж планувалося, В. Оскілко, за підтримки вірних йому солдат, розпочав держпереворот. Близько 6-ї ранку голову нового уряду Бориса Мартоса заарештували й замкнули в арештантському вагоні на залізничній станції. Незабаром там же опинилась і переважна більшість інших міністрів. Арешт відбувся легко і безкровно, адже майже всі міністри не користувались особистою охороною. Соратники радили отаманові Оскілку їх розстріляти, на що той не погодився. На дев’яту годину ранку столиця УНР опинилася під контролем заколотників.

Сотня кінноти була послана в Здолбунів, щоби заарештувати голову Директорії Симона Петлюру. Згодом для цього було вислано ще панцирний поїзд. Проте головний отаман був попереджений, і спроба його захопити була безуспішною. Отаман Оскілко вислав телеграму Євгенові Петрушевичу з проханням, щоб УГА не втручалась у справи УНР.

Після усунення Петлюри, Оскілко планував призначити тимчасовим президентом усієї України голову ЗО УНР Євгена Петрушевича, а згодом скликати Установчі Збори. Одночасно він видав і надрукував в газеті «Воля» кілька відозв до війська, селянства, цивільного населення.

"Я усунув сьогодні головне командування і вступив в командування всіма озброєними силами Наддніпрянської України. Також мусив я усунути від державної праці кабінет міністрів. Повідомивши про це все Директорію, я прохав її провадити далі державну працю й обрати негайно голову Директорії з правами тимчасового президента республіки. З свого боку я порадив вибрати члена Директорії Петрушевича й при першій змозі скликати народне представництво з правами установчих зборів, перед якими мали б одповідати президент і я"

Головний отаман С.Петлюра вчасно зорієнтувався в небезпеці і організував заходи для придушення цього виступу. Вистачило лише кількох сотень січових стрільців Євгена Коновальця, щоби майже без бою відбити Рівне та змусити Оскілка до втечі, який переховувався по селах, а на початку травня втік на територію Польщі.

Джерела

[ред. | ред. код]