Перейти до вмісту

Подвезенний Олексій Геннадійович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олексій Подвезенний
 Солдат
Загальна інформація
Народження5 червня 1997(1997-06-05) Редагувати інформацію у Вікіданих
Красний Деркул, Станично-Луганський район, Луганська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть6 лютого 2021(2021-02-06) (23 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Новомихайлівка, Мар'їнська міська територіальна громада, Покровський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(підрив на вибуховому пристрої)
ПохованняКрасний Деркул Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2019—2021
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 28 ОМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексі́й Генна́дійович Подвезе́нний (5 червня 1997(19970605) року, с. Красний Деркул, Станично-Луганський район, Луганська область — 6 лютого 2021 року, с. Новомихайлівка, Покровський район, Донецька область) — солдат, заступник командира бойової машини піхоти, оператор-навідник 3-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го батальйону 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з простої родини, батько — кочегар на прикордонній заставі Красна Талівка, мати — у сільськогосподарському підприємстві. Закінчив загальноосвітню школу в селі Красна Талівка, після чого відбув строкову службу[1].

27 листопада 2019 року підписав контракт зі Збройними Силами України, на військову службу призваний Біловодським райвіськкоматом Луганської області. Вишкіл за фахом «кулеметник» проходив у навчальному центрі «Десна». У складі 28-ї механізованої бригади служив з 2 березня 2020 року[2].

Учасник Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2020 року.

Загинув 6 лютого 2021 року, поблизу с. Новомихайлівки, на Донеччині, внаслідок підриву на невстановленому вибуховому пристрої під час висування на ВОП. Разом з ним загинув старший солдат Назарій Поліщук, ще один військовослужбовець зазнав важких поранень.

Похований 9 лютого 2021 року у рідному селі Красний Деркул. На похорон захисника зібралось все село. Залишились батьки, старша сестра та дівчина, з котрою планував одружитись[3].

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • Указом Президента України № 576/2021 від 15 листопада 2021 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Почесна відзнака «Захисник Луганщини» (посмертно)[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ «Не знаю як далі жити без тебе, коханий»: що відомо про загиблих під Новомихайлівкою молодих військових. https://infofakt.com.ua/. Процитовано 15 лютого 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  2. ↑ Загиблі Герої лютого - 2021. https://censor.net/. Процитовано 5 березня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  3. ↑ Загиблі герої лютого 2021: пам'ятаймо про їхній подвиг. https://umoloda.kyiv.ua/. Процитовано 5 березня 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  4. ↑ Указ Президента України № 576/2021 від 15 листопада 2021 року «Про відзначення державними нагородами України»
  5. ↑ На Луганщині поховали 23-річного військового, який загинув в зоні ООС. https://www.ukrinform.ua/. Процитовано 15 лютого 2021. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)

Посилання

[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Подвезенний_Олексій_Геннадійович&oldid=34622743