Подолянчук Василь Володимирович

Подолянчук Василь Володимирович
Старший сержант
Загальна інформація
Народження	13 січня 1981(1981-01-13)  Гульськ, Новоград-Волинський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	19 вересня 2014(2014-09-19) (33 роки)  Каїрка, Каланчацький район, Херсонська область, Україна
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Інженерні війська
Формування	12 ОПОЗ
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «Учасник АТО»

Васи́ль Володи́мирович Подолянчу́к (13 січня 1981(19810113) — 18 вересня 2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Батьки-колгоспники виростили чотирьох дітей. Закінчив Гульську ЗОШ, здобув фах електрогазозварювальника. Після строкової служби — військовослужбовець за контрактом. Обравши своїм фахом військову справу, 14 років служив в артилерії, потім став сапером; командир 2-го відділення мінних загороджувачів взводу інженерних загороджень роти загороджень інженерно-саперного батальйону 12-го інженерного полку. З початком бойових дій брав участь у розмінуваннях, передавав досвід молодим мінерам.

Згідно одних даних, загинув внаслідок вибуху несправної міни під час навчань в селі Каїрка. Василю як командиру після виставлення мін видалося, що щось не так — і він повернувся.

Залишилася дружина Лілія та діти, син Олександр від попереднього шлюбу дружини, якого виховував як рідного, і донька Настя 2008 р.н.

Похований в Гульську.

Вшанування

• в травні 2016 року на фасаді Гульської ЗОШ відкрито пам'ятні дошки випускникам Василю Подолянчуку та Юрію Чечету
• в Гульську проведено футбольний турнір честі Василя Подолянчука та Юрія Чечета
• медаль "Учасник АТО"
• Почесний громадянин Звягеля (посмертно)

Джерела

• Подолянчук Василь Володимирович
• Профіль на сайті Новоград-Волинської РДА
• Герої не вмирають — вони повертаються до нас у граніті
• Футбольний турнір «Герої не вмирають»
• Герої не вмирають. Три дороги до безсмертя