Координати: 48°54′58″ пн. ш. 30°13′37″ сх. д. / 48.91611° пн. ш. 30.22694° сх. д. / 48.91611; 30.22694

Подібна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Подібна
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Уманський район
Тер. громада Маньківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA71060150100080758
Облікова картка Село на сайті ВРУ 
Основні дані
Засноване середина 17 століття
Населення 969 (на 1 січня 2005 року)
Поштовий індекс 20143
Телефонний код +380 4748
Географічні дані
Географічні координати 48°54′58″ пн. ш. 30°13′37″ сх. д. / 48.91611° пн. ш. 30.22694° сх. д. / 48.91611; 30.22694
Середня висота
над рівнем моря
233 м
Відстань до
обласного центру
143,9 (фізична) км[1]
Відстань до
районного центру
11 км
Найближча залізнична станція Подібне
Місцева влада
Адреса ради с. Подібна
Сільський голова Кобзар Валерій Михайлович
Карта
Подібна. Карта розташування: Україна
Подібна
Подібна
Подібна. Карта розташування: Черкаська область
Подібна
Подібна
Мапа
Мапа

Поді́бна — село в Україні, в Маньківській селищній громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване за 11 км на південний захід від смт Маньківка. На околиці села знаходяться залізничний роз'їзд Подібне та автошлях М05. Населення становить 969 осіб (станом на 2005 р.).

Історія

[ред. | ред. код]

Історія села починається з середини XVII століття.

У 1759 році тут збудовано на новому місці й освячено Михайлівську церкву. На той час у селі проживало 431 чоловіків та 411 жінок, які мешкали в 102 будинках. Працювало два млини.

У 1864 році Лаврентій Похилевич занотував у своїх «Сказаннях…» про це поселення так:

К Помойницкому приходу причислено село Подобное, отстояіуее в 5-ти верстах от Помойника. Жителей в нем обоего пола 1163.
Приписная церковь Михайловская, деревянная, построена 1759 года. До 1842 года она была особою приходскою и имела собственную землю, поступившую в казну за уничтожением особою прихода.

У 1900 році в селі було 382 двори; кількість мешканців: чоловіків — 915, жінок — 992. На той час тут діяли церква, церковно-приходське училище, вітряк та млин.

У 1905 році село відносилося до Краснопільської волості Уманського повіту Київської губернії, у землекористуванні населення знаходилося 2640 десятин; на той час у селі було 406 дворів.

Під час Другої світової війни в селі діяла підпільна диверсійна група на чолі з Миколою Савовичем Громовим-Смаженюком, які пустили під укіс два поїзди на залізничній ділянці Поташ—Яроватка. 255 уродженців села брали участь у боях, із них: 119 нагороджені бойовими нагородами, 131 загинули. У 1947 році на братській могилі, де поховані визволителі села, встановлено пам'ятник. У 1965 році в центрі села збудовано обеліск Слави воїнам-визволителям, які загинули на війні.

У післявоєнний період у селі була контора колгоспу імені М. Щорса, за господарством було закріплено 2201,7 гектари землі, у тому числі 2103,2 га орної. В господарстві вирощували зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Тут був млин, механічна та деревообробна майстерні. На той час у селі були відкриті восьмирічна школа, будинок культури, бібліотека з фондом 12,4 тисяч книг, медичний пункт, дитячий садок, відділення зв'язку, три магазини.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1013 97.12%
російська 29 2.78%
інші/не вказали 1 0.10%
Усього 1043 100%

Археологічні знахідки

[ред. | ред. код]

На території села виявлено залишки поселення трипільської культури, 5 — доби бронзи, 2 — черняхівської культури. Історик Михайло Брайчевський у книжці «Римська монета на території України» засвідчив, що в Подібній знайдено срібні монети Марка Аврелія, а також прадавнє скляне намисто, фрагменти мідного виробу, глиняні вироби.

Біля села під час археологічних розкопок у 70-х роках XIX століття знайдено залишки Святого Письма українською мовою.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. maps.vlasenko.net(рос.)
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]