Позездже
село
 Координати 54°08′31″ пн. ш. 21°51′31″ сх. д. / 54.14194444° пн. ш. 21.85861111° сх. д.
|
Позездже[2] (пол. Pozezdrze, нім. Possessern) — село в Польщі, у гміні Позездже Венґожевського повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. Населення — 1210 осіб (2011)[1]. Назва Позездже походить з німецького Passessern, але в 1938 році нацистська влада Східньої Пруссії, поміняла назву села на Großgarten.
Позездже засновано 21 червня 1543 року на сту волоках, з котрих солтис, званий Малим Павлом з Леца, отримав десять. Осадником надано 6 років свободи від податків, тому вже в 1547 році Позездже було майже цілковито заселене. В 1710 році, від чуми померло 309 мешканців села. Спочатку, це було князівське село (князя Альберта), потім королівське. Селяни відробляли панщину в маєтку державної ділянки при замку у Венгожеві.
В 1858 році в селі мешкало 927 осіб, а в 1939 році вже 1551.
В 1910 році сталася велика пожежа, а 4-5 років пізніше, село охопив фронт першої світової війни (битва на мазурських озерах). Під час другої світової війни недалеко Позезджа збудовано квартиру (бункер) Генріха Гіммлер, котра охоронялася охоронним та поліційним батальйонами.
У 1975—1998 роках село належало до Сувальського воєводства.
Школу в Позезджу засновано в 1737 році, а 150 років пізніше навчалося в ній вже 142 учнів, з котрих 100 знало польську мову. Було 2 вчителів і 2 класи. У 30 роках XX століття в селі було вже 2 школи. Одна чотирьохкласна з 218 учнями, де працювало 4 вчителів, друга однокласна з 48 учнями та одним вчителем.
Позездже на початку належало до парафії Круклянкі. Потім, у 1886 році засновано тут лютеранську парафію, до якої належали також сусідні села: Гарш, Оковізна, П’єчаркі. У 1890 році в Позезджу було більше 2500 вірних, у тому майже 700 поляків. Костел побудовано у 1891 році, але вже на початку першої світової війни його пошкодили снаряди ворожої артилерії. До 15 лютого 1915 року святиню цілковито знищено. Її відбудовано в 1923 році, а 23 роки пізніше, тобто в 1946 році, засновано тут католицьку парафію, яка існує по нинішній день.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 611 | 103 | 458 | 50 |
| Жінки | 599 | 96 | 377 | 126 |
| Разом | 1210 | 199 | 835 | 176 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Позездже
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Звуки -д- та -ж- у назві села вимовляються окремо
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
