Покровська церква (Годунівка)
| Покровська церква Церква Покрови Пресвятої Богородиці | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 51°44′31″ пн. ш. 33°57′11″ сх. д. / 51.74194° пн. ш. 33.95306° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Місто | с. Годунівка, Сумська область | |||
| Тип | церква і пам'ятка культури | |||
| Тип будівлі | церква | |||
| Стиль | мурована архітектура | |||
| Будівельник | І.П. Коробка | |||
| Засновник | «бариня Туманова (чи Туманська)» | |||
| Перша згадка | 1736 рік | |||
|
Основні дати: | ||||
 | ||||
 Медіафайли у Вікісховищі | ||||
Церква Покрови Пресвятої Богородиці — це мурований храм, зведений у XVIII столітті в селі Годунівка на Глухівщині.
Згідно «Списку наявних у Малоросійській губернії селищ 1799 - 1801 років» село Годунівка наприкінці XVIII століття мало статус села, що вказує на наявність церкви. Тоді в ньому мешкало 100 душ. Перша церква в ім'я Покрова Пресвятої Богородиці була споруджена в 1736 році. Будівничою храму, згідно місцевих переказів, виступала «бариня Туманова (чи Туманська)». Очевидно, це представниця відомого роду козацьких старшин Туманських. За іншими даними, церкву зведено у 1771 році І.П. Коробкою[1]
До церковного приходу, окрім Годунівки, входили також села Хотминівка, Москаленкове та Клочківка. В Центральному державному історичному архіві України зберігаються сповідний розпис Покровської церкви за 1770[2] та за 1778 роки[3]. Свято-Покровська церква була закрита після приходу до влади більшовиків у 1917 році. Офіційна позиція влади - через відсутність священика та віруючих. За часів німецької окупації в 1942 році менше року в храмі здійснювались богослужіння[1][4]. Після визволення України православний храм функціонував й надалі. У травні 1946 року віруючими села за підписом 347 осіб до Виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих подано клопотання про відкриття церкви, завірене головою та секретарем сільради. У липні того ж року заяву знову повторили за підписом 20 чоловік. Двічі годунівці приїжджали до м. Суми у 1946 році з клопотанням про відкриття церкви. Ініціатором відкриття церкви став староста громади віруючих Олексій Золотарев (нар. 1888). Він працював колгоспником, у минулому був селянином-середняком, мешкав у селі Рокитне. Згодом виїхав із села. Громада віруючих на той час складалася з 20 осіб. У 1946 році офіційно було проведено кілька служб та одна панахида. Для цього запрошувався священик із с. Берези і з Конотопу[5][6].
Питання майже рік вивчали фахівці відділу Сумської обласної ради, що займався справами православної церкви, а потім передали до республіканської влади. Довідка була завірена Уповноваженим Ради у справах православної церкви при Сумському облвиконкомі Т. Носуленком. У квітні 1947 року Уповноважений Ради у справах православної церкви при Раді Міністрів СССР по Українській ССР П. Ходченко, підтримуючи рішення Сумського облвиконкому, надіслав рішення та висновок по клопотанню на розгляд і остаточне рішення цього питання до Ради у справах православної церкви при Раді Міністрів СССР у Москві[7]. Виходячи з того, що приміщення церкви перебувало в нормальному стані, звернення годунівців обласні владці задовольнили за умови проведення поточного ремонту[8]. Підписали документ Голова та Секретар Виконкому Сумської облради депутатів трудящих: А. Абрамов та П. Четверик[6].
У 1960 році церкву знову закрили. За часи запустіння храм прийшов до аварійного стану. У 2000 році розпочалась реконструкція храму: будівельні роботи здійснювали за кошти ТОВ «Велетень»[4].
Мурована Покровська церква у с. Годунівка - має виразні риси барокової стилістики. Вона унікальна пам'ятка регіону[9]. Важливим джерелом інформації з історії годунівської церкви є метричні книги, що зберігаються в фондах ЦДІАК та ДАСО. Найстаріша з них датується 1781 роком[10], найпізніша – 1918 роком[11]. Сторожки біля церкви у 1946 році не було[6].
Згідно з даними «Календаря Чернігівської єпархії на 1891 рік» (у розділі «Список чудотворних та особливо шанованих ікон у межах Чернігівської єпархії») говориться про Смоленську ікону Божої Матері (чудотворну), що знаходилася в Покровській церкві с. Годунівка[12].
Церква має хрестоподібну форму з одним великим і чотирма сусідніми малими куполами. Куполи мають особливість – вони чотирьохскатні і з плескатою верхівкою. За період свого існування храм багато разів перебудовувався. В радянські часи верхи були знищені та збитий декор[7].
- ↑ а б Шишкіна Ю. А. Доля Покровської церкви с. Годунівки Глухівського району у повоєнні роки // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 320
- ↑ ЦДІАК, Ф. 127, Оп. 1015, спр. 57.
- ↑ ЦДІАК, Ф. 127, Оп. 1016, спр. 53.
- ↑ а б Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. – Київ, 2017. ‒ (Матеріали до "Зводу пам’яток історії та культури України"). С. 422
- ↑ Державний архів Сумської області, ф. р-2196, оп. 12, спр. 10, С. 28
- ↑ а б в Шишкіна Ю. А. Доля Покровської церкви с. Годунівки Глухівського району у повоєнні роки // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 321
- ↑ а б Шишкіна Ю. А. Доля Покровської церкви с. Годунівки Глухівського району у повоєнні роки // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 322
- ↑ Державний архів Сумської області, ф. р-2196, оп. 12, спр. 10, С. 24, 26
- ↑ Вечерський В.В. Найвизначніші архітектурні пам’ятки північної Глухівщини. // Сіверщина в історії України. Збірник Наукових праць. Вип. 7. – К. – Глухів, 2008. – С. 76
- ↑ ЦДІАК, Ф. 127, Оп. 1012, спр. 663.
- ↑ ДАСО, Ф. 1190, Оп. 3, спр. 268.
- ↑ Заїка В.В. Святині Глухівщини. // Сіверщина в історії України. Збірник Наукових праць. Вип. 7. – К. – Глухів, 2008. – С. 133
- Шишкіна Ю. А. Доля Покровської церкви с. Годунівки Глухівського району у повоєнні роки // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 320-323.
- Державний архів Сумської області, ф. р-2196, оп. 12, спр. 10.
- ЦДІАК, Ф. 127, Оп. 1015, спр. 57.