Покровська церква (Синявка)
| Покровська церква | |
|---|---|
|
| |
| 51°36′29″ пн. ш. 32°00′47″ сх. д. / 51.60805555558332713° пн. ш. 32.01305555558332827° сх. д.Координати: 51°36′29″ пн. ш. 32°00′47″ сх. д. / 51.60805555558332713° пн. ш. 32.01305555558332827° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Чернігівська область Корюківський район Менська міська громада Синявка |
| Тип | пам'ятка і церква |
| Матеріал | дерево |
| Дата заснування | 1775 |
  Покровська церква Покровська церква (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Покровська церква — православний храм, пам'ятка архітектури та історії національного значення у Синявці.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 № 442 «Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» надано статус «пам'ятник архітектури республіканського значення» з охоронним № 1783[1].
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 № 929 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» надано статус «пам'ятника архітектури та історії національного значення» з охоронним № 250049-Н[2]. Тим самим об'єкт виключається зі Списку пам'яток архітектури Української РСР, які перебувають під охороною держави.
Встановлено інформаційну дошку.
Покровська церква — приклад народної дерев'яної монументальної архітектури Лівобережної України XVII—XVIII століть із трьох зрубів періоду бароко. Збереглася переважно у споконвічному вигляді, крім частково зміненого інтер'єру. Є ряд особливостей у конструкції. Поруч розташована могила українського кобзаря Петра Ткаченка.
Споруджена 1775 року (за іншими даними в 1706 році[3]) на кошти П. Юницького.
Дерев'яна (сосна), шальована, триголова з 1-2- заломними (уступи) верхами, тридольна (трьохзрубна — 3 об'єми) по осі захід-схід: чотиригранний бабинець (притвор), восьмигранний неф і шестигранний вівтар. Північний і південний приділи, тамбур перед вхідними дверима бабинця були добудовані пізніше. Також з'явилися хори у бабині. Неф перекритий вісімком із двома заломами (уступами) над яким главка (барокової форми) на гухому ліхтарі. Восьмерик має віконні отвори по сторонах світла у вигляді хрестів. Бабинець і вівтар увінчуються однозаломними верхами над якими головки на ліхтарі. Інтер'єр був змінений: ліхтар центрального зрубу зашитий, з'явилися хори в бабинці, більша частина отвору між нефом і бабинцем була зашита. Жорсткості конструкції надають ригелі, прикрашені різьбленням. На рівні верхніх вінців західна і східна грані нефа з'єднується паралельно розташованими двома врубаними брусами, які з висотою врубаються в межі першого залому, утворюючи з півночі та півдня пазухи з трапецієподібними отворами. Західні двері прикрашені різьбленими наличниками.
Церква була передана релігійній громаді.
,_%D1%81.%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0_02.jpg)
,_%D1%81.%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0_04.jpg)
,_%D1%81.%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D0%BA%D0%B0_01.jpg)
- ↑ Про доповнення списку пам'яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України 10.10.2012 № 929. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
- ↑ Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР, т.4, с.313
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник, К.: УРЕ і м. М. П. Бажана, 1990. — с. 639—641 ПОКРОВСЬКА ЦЕРКВА
- Пам'ятники містобудування та архітектури Української РСР, т.4, с.313