Покісниця велетенська
| Покісниця велетенська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Puccinellia gigantea (Grossh.) Grossh., 1928 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Покісниця велетенська[1][2] (Puccinellia gigantea) — вид трав'янистих рослин з родини злакові (Poaceae), поширений у пд.-сх. і сх. Європі, в Азії на схід до північного Китаю.
Багаторічна рослина 40–90 см заввишки. Стебла не сплюснуті. Волоть 6.5–30 см завдовжки, до і після цвітіння стиснута. Нижня квіткова луска 2—2.7 мм завдовжки, на верхівці раптом звужена, біля основи трохи волосиста[2]. Листові піхви відкриті на більшій частині своєї довжини. Лігула 3 мм завдовжки. Листові пластини 10–20 см завдовжки, 1–3 мм завширшки; середньо-зелені, або сірувато-зелені; верхівки загострені. Пиляків 3; 1.3–1.5 мм завдовжки[3]. 2n = 14[4].
Поширений у пд.-сх. і сх. Європі (Молдова, Україна, Росія), в Азії на схід до північного Китаю[5][6][3][4].
В Україні вид зростає на солончаках — у півд. ч. Лівобережного Лісостепу та Степу, включаючи Степовий Крим, досить часто[2].
- ↑ Puccinellia gigantea // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 458. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
- ↑ а б Flora of China. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 08.12.2019. (англ.)
|
Це незавершена стаття про злакові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
