Полоз-гієрофіс
| Полоз-гієрофіс | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Hierophis Fitzinger, 1843 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Полоз-гієрофіс[1] (Hierophis) — рід змій родини полозових (Colubridae). Представники роду поширені в Євразії. Описано 3 види[2].
Донедавна більшість представників роду відносили до роду струнких полозів (Coluber)[3].
Загальна довжина тіла представників цього роду коливається від 90 см до 1,8 м. За будовою тулуба дуже схожі на представників роду полозів-доліхофісів. Тулуб кремезний, майже круглий у поперечному перерізі. Голова середнього розміру, сплощена, помітно відділена від тулуба шиєю. Очі великі. Верхньощелепні зуби поступово збільшуються за напрямком у глибину пащі, причому 2 останніх зуба відділені від інших невеликим проміжком; всі зуби без борозенок (не спеціалізовані для введення отрути).
Тіло вкрите гладенькою, здебільшого невеликою лускою, з двома апікальними порами. Навколо середини тулуба 19 рядів луски. Черевні щитки утворюють по боках поздовжні ребра. Голова вкрита великими парними і непарними щитками. Ніздря розташована між двома носовими щитками.
Для полозів-гієрофісів у забарвленні тіла характерними є численні темні поперечні лінії або смуги удовж всього тулуба, а з боків у них тягнуться 2 ряди плям. Основний фон шкіри в темних кольорах.
Представники роду поширені в Європі та Азії.
Населяють місцевості біля водойм, зарості чагарників, зустрічаються біля помешкань людини.
Полози-гієрофіси належить до яйцекладних змій. Самиці відкладають до 10—12 яєць.
Харчується дрібними ссавцями (гризунами, землерийками), ящірками, а також птахами.
Донедавна більшість представників роду відносили до роду струнких полозів (Coluber). Після виділення роду Hierophis до нього спочатку відносили 6 видів полозів, у тому числі полоза жовточеревого, полоза великого і полоза Шмідта, яких пізніше виділили в окремих рід полозів-доліхофісів (Dolichophis)[3].
Станом на 2024 рік описано 3 види[2]:
- Полоз балканський (Hierophis gemonensis);
- Полоз кіпрський (Hierophis cypriensis);
- Полоз зелено-жовтий[4] (Hierophis viridiflavus).
- ↑ Наукові назви земноводних та плазунів України
- ↑ а б Reptile-database: Hierophis
- ↑ а б Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с.156—157)
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 81)
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 156—157). — ISBN 5-98092-007-2
- Дунаев Е. А., Орлова В. Ф. Змеи. Виды фауны России : атлас-определитель. — М. : Фитон XXI, 2014. — 120 с. (с. 60—63). — ISBN 978-5-906171-61-0
- Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224 с. (с. 59—65). — ISBN 978-5-87317-594-9
- Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 360—363). ISBN 978-1-4081-5459-5
