Перейти до вмісту

Поль-Франсуа Фукар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фукар (значення).
Поль-Франсуа Фукар
фр. Paul Foucart Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 березня 1836(1836-03-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер19 травня 1926(1926-05-19)[1][2] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьархеолог, класичний філолог, викладач університету, epigrapher, еллініст, вчитель, історик релігії, historian of classical antiquity, історик Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьепіграфіка[4], класична філологія[4], класична археологіяd[4], історіографія релігіїd, історія[4], Стародавній світ[4] і елліністичний період[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища нормальна школа Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніСаломон Рейнахd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовдавньогрецька, латина[4], німецька і французька[1][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолеж де Франс[5], Колеж де Франс, Французька школа в Афінахd, ліцей Карла Великого, Ліцей Бонапартаd, Французька школа в Афінахd і Колеж де Франс Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПрусська академія наук, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Ліга французької батьківщини, Академія надписів та красного письменства (1926)[6], Баварська академія наук і Society for the Promotion of Hellenic Studiesd Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиЖорж Фукарd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
командор ордена Почесного легіону офіцер ордена Почесного легіону Кавалер ордена Почесного легіону

Поль-Франсуа Фукар (фр. Paul François Foucart; 1836—1926) — французький археолог.

З біографії

[ред. | ред. код]

Обіймав посаду викладача в ліцеях Карла Великого і Бонапарта (1868—1870). З 1874 року читав в Collège de France курс грецьких старожитностей та епіграфіки, а з 1877 року зайняв там посаду професора. Наступного року обраний членом академії написів, а в 1879 році призначений директором афінської школи, і лише 1890 року знову посів посаду професора Collège de France.

Член-кореспондент Петербурзької Академії наук з 4 грудня 1893 року з історико-філологічного відділення (розряд класичної філології та археології)[7].

Науковий доробок

[ред. | ред. код]
  • «Inscriptions recueillies à Delphes» (1866);
  • «Mémoires sur les ruines et l ' histoire de Delphes» (1868);
  • «Mémoire sur l affranchissement des ésclaves par forme de vente à une divinité» (1867);
  • «Des associations religieuses chez les Grecs» (1873);
  • «Mélanges d épigraphie grecque» (1881).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  3. ↑ British Museum person-institution thesaurus
  4. ↑ а б в г д е ж и Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ Список професорів Колеж де Франс
  6. ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
  7. ↑ Персональна сторінка Поля-Франсуа Фукара на офіційному сайті РАН (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Фукар, Поль Франсуа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XXXVIa. — С. 858. (рос. дореф.)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Поль-Франсуа_Фукар&oldid=28772750