Полілог

Полілог (грец. polys — багато, грец. logos — слово) — форма мовлення, яка характеризується зміною висловлювань декількох мовців і безпосереднім зв'язком висловлювань з ситуацією. Полілог часто набуває форми групового спілкування (бесіда, збори, дискусія, гра тощо). У полілозі відбувається накопичення інформації, що вноситься окремими його учасниками. Для полілогу характерні тематичні перескакування, складна взаємодія реплік, розрив діалогічних єдностей та ін.

Важливими компонентами у полілозі є репліки (конструктивні і деструктивні), обговорення теми, що репрезентує діалог, обмін інформацією, а також підсумковий діалог, який спрямований на з'ясування успішності цього мовленнєвого акту.

Схематично полілог може виглядати так:

• початок:
  • відкриття обговорення;
  • вступне слово ведучого;
• основна частина:
  • виступ А;
  • репліки;
  • виступ Б;
  • репліки;
  • резюме ведучого;
  • виступ В і т.д.;
• підсумковий монолог ведучого;
• підсумковий діалог / аналіз самого обговорення.

Література

• А. П. Загнітко, І. Р. Домрачева. Основи мовленнєвої діяльності. Навчальний посібник для студентів денної, безвідривної та очно-заочної прискореної форми навчання спеціальності. — Донецьк : Український культурологічний центр, 2001. — 56 с. — ISBN 966-7517-14-4.
• Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность. — М., 1969.
• Львов М. Р. Основы теории речи. — М., 2000.