Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Поліноми Бернштейна — алгебраїчні поліноми, що є лінійною комбінацією базисних поліномів Бернштейна. Названі на честь українського математика Сергія Бернштейна, який вперше їх вивчав у зв'язку з доведенням теореми Стоуна — Веєрштрасса. Поліноми широко використовуються у обчислювальній математиці, теорії ймовірностей, комп'ютерній графіці, зокрема для визначення кривих Без'є.
(n + 1) базисний поліном Бернштейна степеня n визначається формулами:
де — біноміальний коефіцієнт.
Базисні поліноми Бернштейна степеня n утворюють базис для лінійного простору поліномів степеня n.
Лінійна комбінація базисних поліномів Бернштейна
називається поліномом Бернштейна степеня n.
Коефіцієнти називаються коефіцієнтами Бернштейна.
базисні поліноми Бернштейна найменших степенів мають вигляд:
- ,
- Невід'ємність на інтервалі від 0 до 1:
- ,
- .
-
- де приймається для чи
- Лінійна комбінація поліномів вищих порядків:
- має локальний максимум на проміжку у точці . Дане значення рівне:
Вираження через поліноми Бернштейна
[ред. | ред. код]
Для вираження звичайних степенів через поліноми Бернштейна справедлива формула:
Нехай f(x) — неперервна функція на інтервалі [0, 1]. Розглянемо поліноми Бернштейна:
Тоді:
рівномірно на проміжку [0, 1].