Перейти до вмісту

Пол Беннон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Пол Беннон
Особисті дані
Повне ім'я Пол Ентоні Беннон[1]
Народження 15 листопада 1956(1956-11-15) Редагувати інформацію у Вікіданих
  Дублін, Ірландія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть 15 лютого 2016(2016-02-15)[2] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Ірландія Ірландія
Позиція центральний нападник,
центральний захисник
Юнацькі клуби
Англія «Ноттінгем Форест»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1975—1976 Англія «Ноттінгем Форест» 0 (0)
1977—1978 Англія «Корбі Таун» ? (?)
1978 Уельс «Амманфорд» ? (?)
1978—1979 Уельс «Бридженд Таун» ? (?)
1979—1983 Англія «Карлайл Юнайтед» 140 (45)
1983 → Англія «Дарлінгтон» 2 (0)
1983—1986 Англія «Бристоль Роверз» 29 (8)
1984 → Англія «Кардіфф Сіті» 4 (0)
1984 → Англія «Плімут Аргайл» 2 (0)
1986—1987 Нідерланди «НАК Бреда» 9 (6)
1987—1988 Греція ПАОК 20 (9)
1988—1989 Греція «Лариса» 11 (3)
1989—1993 Ірландія «Корк Сіті» 106 (9)
1993—1995 Ірландія «Ков Рамблерс» 60 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Пол Ентоні Беннон (англ. Paul Anthony Bannon; нар. 15 листопада 1956, Дублін, Ірландія — пом. 15 листопада 2016) — ірландський футболіст, центральний нападник, в останні роки кар'єри виступав на позиції центрального захисника в Лізі Ірландії. Виступав в Англії, Уельсі, Нідерланди, Греції та Ірландії, зігравши понад 200 матчів[3].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народився в Дубліні[3], син Типперері, старшого міжрайонного герлінгіста, триразового володаря титулу чемпіону Ірландії з герлінга, Шеймуса Беннона[4][5].

Кар'єра гравця

[ред. | ред. код]

«Корбі Таун»

[ред. | ред. код]

Беннон розпочав свою кар'єру в «Ноттінгем Форест», постійно забиваючи за резервний склад клубу, але жодного разу не виступав за першу команду. Незважаючи на запрошення для перегляду в «Суонсі Сіті», в липні 1977 року Беннон приєднався до Південного футбольної ліги «Корбі Таун», дебютувавши за нову команду в першому раунді нічийного (1:1) кубкового поєдинку проти «Бедфорд Таун»[6]. Однак йому не вдалося взяти участь у матчі-відповіді вище вказаного раунду, оскільки клуб спочатку відсторонив його на два тижні, а згодом й оштрафований на тижневу заробітну плату, оскільки не з'явився на матч чемпіонату проти «Бертон Альбіон». Відзначився 11-ма голами у 28-ми матчах сезону, але після сварки з головним тренером Джоном Луханом у квітні 1978 року залишився без клубу. Згодом Лухан заявив: «Роздумуючи, це, мабуть, найкраще, що я коли-небудь зробив для нього […] Він був сприйнятливий до будь-якого поганого впливу в місті, і деякі так звані друзі не допомагали. Вони постійно намагалися звести його зі шляху». Згодом Джон надішле Беннону привітальну телеграму з нагоди повернення до Футбольної ліги в 1979 році[6].

Футбольна ліга

[ред. | ред. код]

Після звільнення Беннон недовго грав у гельський футбол, але незабаром повернувся до асоціації з валлійським клубом «Амманфорд Таун». Його вражаюча форма у перші місяці сезону 1978/79 років, забив 16 м'ячів до жовтня, привернула до нього увагу «Бридженд Таун»[7]. Він знову продовжив забивати, і в лютому 1979 року приєднався до команди Третього дивізіону футбольної ліги «Карлайл Юнайтед» за відступні в розмірі 8 500 фунтів[6]. Провів у команді чотири роки, дебютував за «Карлайл» у лютому 1979 року в програному (1:2) поєдинку проти «Бері»[7], а в сезоні 1981/82 років виграв з клубом Другий дивізіон. В останній рік виступів за «Карлайл», провів нетривалий період часу в «Дарлінгтоні», за який у 1983 році в чемпіонаті провів 2 поєдинки.

У 1983 році приєднався до «Бристоль Роверз» і відзначився двозначною кількістю голів у своєму першому сезоні на стадіоні «Іствілл», у тому числі й голом у переможному фінальному Кубка команди кубку Глостершира 1984 року проти принципового суперника «Бристоль Сіті»[7]. У наступному сезоні Беннон провів короткі періоди в оренді в «Кардіфф Сіті» (4 матчі) та «Плімут Аргайл», де в листопаді двічі вийшов на заміну в матчах проти «Віган Атлетік» та «Волсолл», при цьому голами не відзначався[8].

Греція

[ред. | ред. код]

Виступав за «НАК Бреда» в Нідерландах[3]. У сезоні 1987/88 років виступав за ПАОК в Альфа Етнікі. У 20 матчах чемпіонату відзначився 9-ма голами, у тому числі й хет-триком 14 лютого у воротах «Левадіакоса»[7], завдяки чому став найкращим бомбардиром клубу[9]. По завершенні сезону перейшов до чемпіона Греції «Лариси». Їх перша участь в Кубку європейських чемпіонів незабаром закінчилася. У першому раунді Кубку європейських чемпіонів 1988/89 вони зіграли внічию проти швейцарського «Ксамакса». «Лариса» обіграли швейцарців з рахунком 2 1 у першому матчі, але поступилися з рахунком 1:2 у матчі-відповіді. Матч перейшов у серію післяматчевих пенальті, й грецький клуб поступився з рахунком 0:3, а Беннон не реалізував другий удар. Пол завершив сезон чемпіонату з трьома голами в 11-ти матчах[10], після чого повернувся до Ірландії.

Ірландія

[ред. | ред. код]

У Лізі Ірландії дебютував за «Корк Сіті» 3 вересня 1989 року в поєдинку 1-го туру сезону 1989/90 років проти «Дроеда Юнайтед»[11]. Підписаний як центральний нападник, Беннон перейшов до центру захисту через проблему з великою кількістю травмованих захисників у «Коркі», виступав на вище вказаній позиції, 5 листопада 1989 року коли відзначився голом у матчі першої ліги проти «Дандолка» на Оріель Парк[12]. Колишній гравець і менеджер «Корка» Дейв Беррі включив Пола на позицію захисника до своєї Збірної 11-ти найкращих гравців «Корк Сіті» всіх часів, яку він склав 2004 року[13].

Беннон грав у першій жврокубковій грі «Корка», проти московського «Торпедо» у Кубку володарів кубків 1989/90. Незважаючи на вірус, грав як єдиний нападник і мав єдині два моменти «Корка» — один удар головою над поперечиною, а також один сейв воротаря команди-суперниці — в Москві ірландці програли з рахунком 0:5[14]. Також двічі грав проти мюнхенської «Баварії» в Кубку УЄФА 1991/92. Загалом у єврокубках провів 4 поєдинки.

Відзначився єдиним голом у півфіналі кубку Ірландії 1992 року проти «Сент-Патрікс Атлетік»[5], завдяки чому його команда вийшла до фіналу, де з рахунком 0:1 поступилася «Богеміан»[15]. У своїй останній грі за «Корк» відзначився переможним голом, допоміг виграти Прем'єр-дивізіон Ліги Ірландії 1992/93 років на RDS Arena[16].

Закінчив кар'єру гравця у «Ков Рамблерс», а потім допомогав Міку Конрою по роботі в молодіжній академії «Корку». Серед його відомих вихованців — гравці збірної Ірландії Колін Гілі, Деміен Ділейні та Ліам Міллер[17].

Пропрацював 17 років у ФАІ. Помер 15 лютого 2016 року[18].

Досягнення

[ред. | ред. код]
Бристоль Роверз
  • Англія Кубок Глостершира
    • Володар (1): 1984[7]
«Корк Сіті»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ "Paul Bannon [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.]". Barry Hugman's Footballers. Retrieved 1 November 2017.
  2. ↑ а б http://www.rte.ie/sport/soccer/2016/0216/768440-fai-pay-triubte-to/
  3. ↑ а б в Paul Bannon. Post War English & Scottish Football League A–Z Player's Database. Neil Brown. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2013.
  4. ↑ All-Ireland Senior Winning Teams. premierview.ie. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 16 вересня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  5. ↑ а б Byrne, Peter (20 квітня 1992). Bannon puts Cork City into final. Irish Times. с. 14.
  6. ↑ а б в RIP Paul Bannon. Corby Town F.C. 23 лютого 2016. Архів оригіналу за 28 лютого 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  7. ↑ а б в г д Paul Anthony Bannon. Bristol Rovers F.C. 17 лютого 2016. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 7 червня 2016.
  8. ↑ Paul Bannon. Greens on Screen. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 1 грудня 2012.
  9. ↑ Mastrogiannopoulos, Alexander (19 червня 2003). Greece 1987/88. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (RSSSF). Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
  10. ↑ Mastrogiannopoulos, Alexander (21 червня 2003). Greece 1988/89. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (RSSSF). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 16 вересня 2013.
  11. ↑ Drogheda hold weak Cork. Irish Times. 4 вересня 1989. с. 20.
  12. ↑ Jones, Derek (6 листопада 1989). Dundalk unable to match Cork. Irish Times. с. 2.
  13. ↑ Stats your lot... best ever.. Cork City. Daily Mirror (Eire edition). 9 квітня 2004. Процитовано 16 вересня 2013.
  14. ↑ O'Clery, Conor (14 вересня 1989). Technically superior Russians scuttle Cork's Moscow hopes. Irish Times. с. 2.
  15. ↑ Canny, Julian (25 липня 2013). Ireland – List of Cup Finals. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (RSSSF). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2013.
  16. ↑ а б Spillane, Noel (23 травня 2013). Long title wait for City ended in most dramatic fashion back in 1993. Evening Echo. Cork. Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 16 вересня 2013.
  17. ↑ O'Riordan, Neil (20 березня 2001). Mick's shooting stars. The Sun (Eire edition). Процитовано 16 вересня 2013.
  18. ↑ FAI pays tribute to the late Paul Bannon. RTÉ Sport. 16 лютого 2016. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 19 липня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пол_Беннон&oldid=44720188