Перейти до вмісту

Пол Віллард Меррілл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пол Віллард Меррілл
англ. Paul Willard Merrill Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився15 серпня 1887(1887-08-15)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Міннеаполіс, Міннесота, США
Помер19 липня 1961(1961-07-19)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих (73 роки)
окр. Л.-Анджелес, Каліфорнія, США[2]
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьастроном
Alma materСтенфордський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Університет Каліфорнії Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьастрономія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладОбсерваторія Маунт-Вілсон Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук Редагувати інформацію у Вікіданих
Американське астрономічне товариство[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національна академія наук США Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Пол Віллард Меррілл (англ. Paul Willard Merrill; 15 серпня 1887 — 19 липня 1961) — американський астроном, член Національної АН США.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Міннеаполісі. У 1908 році закінчив Стенфордський університет. Упродовж 1908—1913 років працював у Лікській обсерваторії, в 1913—1916 роках — у Мічиганському університеті, в 1916—1919 роках — у Бюро стандартів у Вашингтоні, упродовж 1919—1952 років — в обсерваторії Маунт-Вілсон.

Наукові роботи відносяться до зоряної спектроскопії. У 1917 році першим використав інфрачервону фотографію для вивчення спектрів зірок. Відкрив і ототожнив молекулярні смуги в ближній інфрачервоній області в спектрах холодних зірок; в 1932 першим сфотографував водневі лінії серії Пашена в спектрах зірок. Виконав великі дослідження емісійних ліній у гарячих зірках, склав каталог понад 2000 зірок типів A і B з яскравими лініями, багато з яких були відкриті ним в обсерваторії Маунт-Вілсон при фотографічному огляді неба з об'єктивною призмою. Найвідоміші роботи Меррілла присвячені спектрам довгоперіодичних змінних зірок. У результаті тривалих і детальних спостережень здобув багато нових даних про спектральну поведінку цих зірок, рухах їхніх атмосфер, рівні виникнення емісійних ліній, ефекти флуоресценції. Остаточно ототожнив цирконій у S-зорях, відкрив (1952) в них технецій; пояснив за допомогою механізму флуоресценції аномальні інтенсивності ліній заліза у змінних класу Me. Відкрив дифузні міжзоряні лінії поглинання.

Член багатьох наукових товариств. Медаль Генрі Дрейпера Національної АН США (1945) та медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1946).

На честь ученого названо кратер на Місяці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б SNAC — 2010.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. NNDB — 2002.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Меррилл Пол Уиллард. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)