Пономаренко Іван Вікторович
Іван Вікторович Пономаренко | ||||
---|---|---|---|---|
Основна інформація | ||||
Дата народження | 11 листопада 1945 | |||
Місце народження | село Калинівка Вітовського району Миколаївської області | |||
Дата смерті | 11 квітня 2019 (73 роки) | |||
Місце смерті | Київ | |||
Громадянство | СРСР Україна | |||
Професії | оперний співак | |||
Освіта | Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової | |||
Співацький голос | баритон | |||
Інструменти | вокал[d] | |||
Жанри | Опера | |||
Колективи | Одеський театр опери і балету Національна опера України | |||
Нагороди |
Іва́н Ві́кторович Пономаре́нко (нар. 11 квітня 1945, село Калинівка Вітовського району Миколаївської області — 11 квітня 2019 Київ[1]) — український співак, баритон. Народний артист Української РСР (1985).
Народився 11 листопада 1945 року в селі Калинівка Вітовського району Миколаївської області.
Закінчив Одеську консерваторію. Педагог — Ольга Благовидова.
У 1974 році здобув першу премію на Всесоюзному конкурсі імені М. Глінки. З того ж року — соліст Одеського театру опери і балету.
З 1981 року — соліст Національної опери України.
Помер 11 квітня 2019 року у місті Києві.[2]
Нагороджений орденом «За заслуги» І (2019)[3], ІІ (2015)[4] та ІІІ (2001)[5] ступенів.
Партії:
- Євгеній Онєгін («Євгеній Онєгін» Чайковського),
- Грязной («Царева наречена» Римського-Корсакова),
- Остап («Тарас Бульба» Лисенка),
- Набукко («Набукко» Верді),
- Ріґолетто («Ріґолетто» Верді),
- Жорж Жермон («Травіата» Верді),
- Амонасро («Аїда» Верді).
Іван Пономаренко — перший український співак, який виступав у Південно-Африканській Республіці. На початку 1990-х у Йоганнесбурзі та Преторії виконував провідні баритонові партії в операх Верді «Ріґолетто» та «Аїда», Масканьї — «Сільська честь».
- ↑ Помер соліст Національної опери Іван Пономаренко. Еспресо TV. 11 квітня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ Помер соліст Національної опери Народний артист України Іван Пономаренко /Цензор.нет, 12.4.2019/. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №91/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019.
- ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2015 року № 632/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
- ↑ Указ Президента України від 7 вересня 2001 року № 807/2001 «Про нагородження працівників Національного академічного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка»
- Іван Пономаренко: «Поки є голос — буду співати». Газета «День», № 15, четвер, 25.01.2001 [Архівовано 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- «Вони прославили та прославляють… Миколаївщину». Миколаївський науково-методичний центр, mnmc-nikolaev.at.ua [Архівовано 21 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Іван Пономаренко: «У Південно-Африканській Республіці через коричневий грим до мене звертались як до одноплемінника…» Газета «Хрещатик», 22.07.2005
- Пономаренко Іван Вікторович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 366