Перейти до вмісту

Понте Санта Триніта

Координати: 43°46′08″ пн. ш. 11°15′01″ сх. д. / 43.76888889° пн. ш. 11.25027778° сх. д. / 43.76888889; 11.25027778
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта, вигляд з мосту Понте Веккіо.
43°46′08″ пн. ш. 11°15′01″ сх. д. / 43.76888889° пн. ш. 11.25027778° сх. д. / 43.76888889; 11.25027778 Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційна назваPonte Santa Trìnita
Країна Італія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняФлоренція Італія Італія
ПеретинаєАрно
Тип конструкціїеліптичний арковий міст за проектом Бартоломео Амманаті
Матеріалкамінь Редагувати інформацію у Вікіданих
Основний прогін32
Загальна довжина108 м Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина29
Відкрито1569
Конструктор, архітекторБартоломео Амманаті і Riccardo Gizdulichd Редагувати інформацію у Вікіданих
Понте Санта Триніта. Карта розташування: Італія
Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта
Понте Санта Триніта (Італія)
Мапа
CMNS: Понте Санта Триніта у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Понте Санта Триніта (італ. Ponte Santa Trìnita, Міст Святої Трійці) — один з мостів через річку Арно у Флоренції, побудований в епоху Відродження за проектом архітектора Бартоломео Амманаті.

Історія мосту

[ред. | ред. код]

Міст Святої Трійці, названий так на честь однойменної церкви, був побудований у 1566—1569 за проектом Бартоломео Амманаті на місці, де раніше був дерев'яний міст (1252—1259), а згодом після його руйнації від повені - кам'яний п'ятиарковий міст, побудований за проектом відомого художника і архітектора Таддео Гадді у 1333, який у 1557 також був зруйнований після повені.

Понте Санта Триніта є найстарішим еліптичним арковим мостом у світі, його елегантний зовнішній вигляд утворюють три плоскі еліпсоподібні прольоти різної довжини (центральний проліт 32 метри, інші — по 29 метрів), потужні гранчасті підвалини, мармурові картуші і скульптура.

Прикрасою мосту є чотири декоративні статуї «Пори року», які були встановлені в 1608 у рамках весільних урочистостей Козімо II Медічі з Марією Магдаленою Австрійською, — «Весна» П'єтро Франкавілла, «Літо» і «Осінь» Джованні Каччіні[en] і «Зима» Таддео Ландіні[en].

8 серпня 1944 міст був зруйнований нацистами. Його реконструкція була здійснена в 1959 під керівництвом архітектора Ріккарда Ґіздуліча і інженера Еміліо Бріцці[2] з використанням кам'яних фрагментів, що збереглися,[3] і каменів, взятих з того ж кар'єра, що й оригінальні.

При реконструкції було відновлено підняті з вод Арно фрагменти скульптур, причому голова «Весни» була знайдена і відновлена лише у жовтні 1961.[4]

Сусідніми мостами є Понте Веккіо (на схід) і Понте алла Каррайя (на захід).

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Понте Санта Триніта. 1830
    Понте Санта Триніта. 1830
  • "Літо" Джованні Каччіні
    "Літо" Джованні Каччіні
  • Алегорія "Весна" П’єтро Франкавілла
    Алегорія "Весна" П’єтро Франкавілла
  • "Осінь" Джованні Каччіні
    "Осінь" Джованні Каччіні
  • Генрі Холідей[en] - "Данте і Беатріче"
    Генрі Холідей[en] - "Данте і Беатріче"

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ archINFORM — 1994.
  2. ↑ TCI Firenze e Dintorni, eo. loc.(італ.)
  3. ↑ Bridges: Stone arch bridges. Encyclopædia Britannica. 2007.(англ.)
  4. ↑ Tramvia comes to Florence. Florence builds across the Arno for only the second time in four centuries. fssweb.berry.edu. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 19 грудня 2010.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Понте Санта Триніта
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Понте_Санта_Триніта&oldid=43765849