Попик Сергій Дмитрович
| Попик Сергій Дмитрович | |
|---|---|
| Народився | 6 серпня 1970 (54 роки) Шишківці, Борщівський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |  Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | Дипломат |
| Alma mater | Чернівецький університет, Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України |
| Науковий ступінь | кандидат історичних наук |
| Посада | Керівник Національного агентства з акредитації України (НААУ) |
| Термін | з травня 2020 р. |
Сергі́й Дми́трович По́пик (нар. 6 серпня 1970, с. Шишківці, Борщівський район, Тернопільська область) — український дипломат. Керівник Національного агентства з акредитації України (НААУ).
Радник Прем'єр-міністра України з міжнародних питань (2016-2019 рр.). Член Наглядової ради Нафтогаз України (2017-2019 рр.). Член Наглядової ради UkraineInvest (2018-2019 рр.). Доцент, кандидат історичних наук (1996).
Народився 6 серпня 1970 року в селі Шишківці Борщівський район на Тернопільщині. Закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (1992) та Дипломатичну академію України при Міністерстві закордонних справ України (2001). Стажувався в Інституті історії Віденського університету (1993) та в Австрійському Інституті Східної та Південно-Східної Європи (1994).
У 1996—1999 рр. — заступник начальника, начальник управління національностей, міґрації та міжнародних зв'язків Чернівецької ОДА.
У 2001—2005 рр. — віце-консул Генерального консульства України в Сучаві (Румунія).
У 2005—2008 рр. — працював першим секретарем, радником, начальником відділу в Центральному апараті МЗС України.
У 2008—2012 рр. — радник в Посольстві України в Литовській Республіці.
У 2011 р. — Тимчасовий повірений у справах України в Литовській Республіці.[1]
У 2012—2013 рр. — заступник директора Третього територіального департаменту — начальник Управління країн Центральної та Північної Європи МЗС України.
У 2013—2014 рр. — заступник керівника Головного управління з питань зовнішньополітичних та інтеграційних процесів — керівник управління світових інтеграційних процесів Адміністрації Президента України. Член Комісії з питань партнерства України з Організацією Північноатлантичного договору.[2]
У 2015—2016 рр. — заступник директора Першого європейського департаменту, начальник першого західноєвропейського відділу Міністерства закордонних справ України.
У 2016—2019 рр. — радник Прем'єр-міністра України з міжнародних питань.
У 2017—2019 рр. — член Наглядової ради Нафтогаз України.
У 2018—2019 рр. — член наглядової ради UkraineInvest.
З травня 2020 р. — керівник Національного агентства з акредитації України (НААУ).
У 2012—2017 рр. — доцент кафедри дипломатичної та консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України. Викладав курс «Практична дипломатія». Сфера наукових інтересів: політико-партійні та етнонаціональні процеси в країнах Східної та Південно-Східної Європи.
Кандидат у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року, № 23 у списку. Безпартійний.[3]
- Надзвичайний і Повноважний Посланник першого класу.[4]
- «Українці в Австрії. Австрійська політика в українському питанні у роки Великої війни 1914-18 рр.» (1999)
- «Українці в Австрії 1914—1918 рр. Австрійська політика в українському питанні періоду Великої війни» (2009 р.)[5]
Член авторського колективу монографічних досліджень:
- «Політична історія України XX століття. Т. 5: Українці за межами УРСР (1918—1940)» (2003 р.),
- «Українці та українська ідентичність у сучасному світі» (2005 р.),
- Навчальний посібник «Україна в міжнародних організаціях» (2009 р.).
- ↑ «Балтія-Друк» представлятиме Україну на Вільнюському книжковому ярмарку. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 7 травня 2016.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 6/2014 Про внесення змін до Указів Президента України від 18 листопада 2010 року № 1039 та від 3 березня 2011 року № 266
- ↑ Центральна виборча комісія
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №436/2018 Про присвоєння дипломатичних рангів
- ↑ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
- В. Барна. Попик Сергій Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 118. — ISBN 978-966-528-279-2.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
  | ||
в Україні | Віргіліюс Коризна1 (1992—1993) • Ромуальдас Рамошка (1993—1997) • Вітаутас Пятрас Плячкайтіс (1997—2002) • Вікторас Баубліс (2002—2005) • Альгірдас Кумжа (2005—2009) • Пятрас Вайтєкунас (2010—2014) • Гвідас Кєрушаускас1 (2014—2015) • Марюс Януконіс (2015—2020) • Вальдемарас Сарапінас (2020—2024) • Інга Станітє-Толочкєнє (2024-) | |
в Литві | Силуян Мужиловський2 (1649) • Володимир Кедровський3 (1919—1921) • Михайло Паращук3 (1921) • Євген Терлецький4 (1921—1923) • Ростислав Білодід (1992—1999) • Валентин Зайчук (2000—2001) • Микола Деркач (2001—2004) • Борис Клімчук (2004—2008) • Ігор Прокопчук (2008—2010) • Сергій Попик1 (2010—2011) • Валерій Жовтенко (2011—2015) • Володимир Яценківський (2015—2021) • Петро Бешта (2022—) | |
(1) тимчасово повірений; (2) посланець гетьмана Богдана Хмельницького до гетьмана Януша Радзивілла; (3) посол УНР; (4) посол УСРР | ||