Поплітник синалойський
| Поплітник синалойський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Синалойський поплітник (Аризона)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Thryophilus sinaloa (Baird, 1864)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Thryothorus sinaloa | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Поплі́тник синалойський[3] (Thryophilus sinaloa) — вид горобцеподібних птахів родини воловоочкових (Troglodytidae). Ендемік Мексики.
Довжина птаха становить 11,8-14 см, вага 10,9-19,8 г. Верхня частина тіла тьмяно-коричнева, надхвістя має рудуватий відтінок. Хвіст рудувато-коричневий, поцяткований чорними або чорнувато-бурими смугами. Над очима білі або білувато=охристі "брови", за очима чорні смуги, щоки білі, поцятковані чорними смугами. На шиї з боків чорні і білі смуги. Горло і груди білі, боки блідо-коричневі. Виду не притаманний статевий диморфізм. У молодих птахів боки дещо блідіші, більш коричневі. Представники підвиду T. s. cinereus мають блідіше, більш сіре забарвлення, ніж представники номінативного підвиду. У представників підвиду T. s. russeus верхня частина тіла темно-коричнева.
.jpg)
Виділяють три підвиди:[4]
- T. s. cinereus Brewster, 1889[5] — від північно-східної Сонори до північного Сіналоа і західного Чіуауа;
- T. s. sinaloa Baird, SF, 1864 — від центрального Сіналоа і західного Дуранго на південь до Мічоакана;
- T. s. russeus Nelson, 1903[6] — від центрального Герреро до західної Оахаки.
Синалойські поплітники мешкають на заході Мексики, іноді трапляються на південному заході США в Аризоні. Вони живуть в підліску сухих субтропічних лісів, на висоті до 2100 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо пляшкоподібне з трубкоподібним бічним входом, направленим донизу, робиться з трави, часто розміщується поряд з гніздом ос. В кладці від 4 до 5 яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Thryophilus sinaloa: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 14 липня 2022
- ↑ Spencer Fullerton Baird: Review of American birds, in the Museum of the Smithsonian Institution. 1, Smithsonian Institution, Washington (biodiversitylibrary.org).
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Dapple-throats, sugarbirds, fairy-bluebirds, kinglets, Elachura, hyliotas, wrens, gnatcatchers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 14 липня 2022.
- ↑ William Brewster: Descriptions of Supposed New Birds from Western North America and Mexico. In: The Auk. 6, Nr. 2, S. 85–98 (sora.unm.edu).
- ↑ Edward William Nelson: Descriptions of new birds from Southern Mexico. In: Proceedings of the Biological Society of Washington. 16, S. 151–160 (biodiversitylibrary.org).
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |