Перейти до вмісту

Попревич Віктор Михайлович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Попревич Віктор Михайлович
Народився25 травня 1963(1963-05-25)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Помер17 грудня 2024(2024-12-17) (61 рік)
Країна Україна
Діяльністьсуддя
ЗакладПриморський районний суд міста Одеси

Попревич Віктор Михайлович (25 травня 1963, с. Нестерівці, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область — 17 грудня 2024[1]) — суддя Приморського районного суду міста Одеси (2015-2023).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 25 травня 1963 року в с. Нестерівцях на Хмельниччині.

1992—2015 — суддя Київського районного суду Донецької області[2]. З вересня 2012 року Вища рада юстиції підвищила Попревича до заступника голови Київського районного суду Донецької області[3]. У Донецьку жив у домі на вулиці Олімпійській, який прикрасив бюстами Сталіна та Леніна[4].

Протягом 2007—2014 років Попревич, всупереч закону, писав офіційні рішення російською мовою, а понад 2000 своїх рішень — не оприлюднив.

2015 року переведений з тимчасово окупованого росіянами Донецька до Одеси[5] Того ж року НАЗК виявило недостовірні відомості у декларації Попревича[6].

2017 року претендував на посаду судді Верховного суду України, але вибув з конкурсу, бо не з'явився на складання анонімного письмового тестування[7].

2017 року, під час розгляду резонансої справи проти директора табору «Вікторія» Петроса Саркісяна. 2013 року в таборі у пожежі загинуло троє дітей. Попревич без участі прокурорів чи адвокатів оголосив про заставу в 128 тис. грн гривень для обвинуваченого[8].

2017 — Попревича притягнули до дисциплінарної відповідальності, коли він відмовив у накладенні адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на Глуханчука О.В.[9]

Попревич закрив без розслідування й вироку («у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення») резонансну справу щодо керування автомобілем напідпитку проти голови Одеського окружного адміністративного суду Олега Глуханчука[10].

У травні 2019 року Громадська рада доброчесності визнала Попревича суддею, який не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, таким, що «маніпулював обставинами чи законодавством» та «допускав недбале оформлення документів»[11].

2020—2021 року Попревич розглядав справу щодо Пожежі в Одесі 4 грудня 2019 року.

23 лютого 2021 року Попревич виніс обвинувачувальний вирок, який викликав бурхливий протест в українському суспільстві. Він засудив активіста Сергія Стерненка та його соратника Руслана Демчука до 7 років позбавлення волі й конфіскації половини його власності[12].

31 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя звільнила суддю Приморського суду Одеси Віктора Попревича у зв’язку з поданням ним заяви про відставку[13][14].

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Дружина — Наталія Володимирівна Попревич[15][недоступне посилання]
  • Син — Віталій Попревич (нар. 31.03.1988)
  • Батько — Попревич Михайло Григорович (нар. 1930)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ З глибоким болем та сумом сповіщаємо, що сьогодні, 17 грудня 2024 року, відійшов у вічність суддя України у відставці Віктор Попревич. 17.12.2024, 14:00
  2. ↑ Судья из Донецка вынес приговор Стерненко. Досье на Виктора Попревича (и его неоднозначные решения). Свои.City (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  3. ↑ Український суддя виявився завзятим шанувальником Сталіна. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  4. ↑ Суддя, який засудив Стерненка до в'язниці, виявився фанатом Сталіна і Леніна - ЗМІ. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  5. ↑ zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/82/2015#Text. Процитовано 23 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  6. ↑ НАЗК виявило порушення в деклараціях двох суддів. РБК-Украина (рос.). Процитовано 23 лютого 2021.
  7. ↑ Попревич Віктор Михайлович. :: Prosud.info. blog.prosud.info (англ.). Процитовано 23 лютого 2021.
  8. ↑ Цензор.НЕТ. Вирок Стерненку виніс суддя з Донецька Попревич, який встановив біля воріт свого особняка бюсти Леніна і Сталіна, - Казанський. ФОТО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 23 лютого 2021.
  9. ↑ Новини та повідомлення. www.vru.gov.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2021.
  10. ↑ Судді Стерненка: хто ці люди і чому вони досі в мантіях?. dejure.foundation. Процитовано 23 лютого 2021.
  11. ↑ suspilne.media https://suspilne.media/107745-ce-represii-v-odesi-ludi-vijsli-na-akciu-pidtrimki-sternenka/. Процитовано 23 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  12. ↑ suspilne.media https://suspilne.media/107478-sternenka-uvaznili-na-7-rokiv-za-vikradenna-ludini-ta-zberiganna-zbroi/. Процитовано 23 лютого 2021. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  13. ↑ Результати розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя № 101 від 31 жовтня 2023 року. 31.10.2023
  14. ↑ Суддю Попревича, який засудив Стерненка та відпускав п’яних водіїв, відправили у почесну відставку з довічним утриманням — ЦПК. 31.10.2023, 21:43
  15. ↑ [1]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Попревич_Віктор_Михайлович&oldid=44194503