Радник

Радник:

1. Те саме, що порадник.
2. Назва деяких службових посад, а також осіб, що обіймають ці посади; державний радник.
3. У дореволюційній Росії — складова частина в назві цивільних чинів різних класів за табелем рангів, а також назва осіб, які мали ці чини.

Класні чини

• Державний радник юстиції України — вищий класний чин в органах прокуратури України;
• Державний радник юстиції 1 класу — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
• Державний радник юстиції 2 класу — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
• Державний радник юстиції 3 класу — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
• Старший радник юстиції — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
• Радник юстиції — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР;
• Молодший радник юстиції — класний чин в органах прокуратури України та деяких держав колишнього СРСР. Класний чин прокуратури СРСР.

Історичні службові посади

• Магнат — у середньовічній шляхетській республіці Речі Посполитій магнатами називалися духовні і світські сенатори або державні радники (радні пани) і знатне шляхетство.

Цивільні чини в царській Росії

• Дійсний статський радник — цивільний чин четвертого класу в табелі про ранги у Російській імперії, надавав привілей спадкового дворянства.
• Дійсний таємний радник — цивільний чин II класу в Табелі про ранги. Відповідав чинам генерал-аншефа (або пізніше генерала від інфантерії, генерала від кавалерії, генерала від артилерії та інженер-генерала) і адмірала.
• Дійсний таємний радник 1-го класу — цивільний чин I класу в Табелі про ранги з кінця XVIII ст., що давався особам, які через своє службове положення не могли іменуватися канцлерами. Відповідав чинам канцлера, генерал-фельдмаршала і генерал-адмірала.
• Колезький радник — в Російській імперії цивільний класний чин VI класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину полковника.
• Надвірний радник — в Російській імперії цивільний класний чин до 1745 року VIII класу, пізніше — до VII класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину підполковника, військового старшини у козаків та військово-морському чину капітана II рангу.
• Статський радник — в Російській імперії цивільний класний чин V класу в Табелі про ранги, відповідав армійському чину бригадира.
• Таємний радник — в Російської імперії цивільний чин III класу в Табелі про ранги, відповідав чинам генерал-лейтенанта і віце-адмірала.
• Титулярний радник — в Російської імперії цивільний чин IX класу в Табелі про ранги, відповідав чинам капітана (з 1884 — штабс-капітан).

Цивільні чини в імператорській Японії

• Ґідзьо (посада) — одна з трьох посад в центральному уряді Японії на початку реставрації Мейдзі. В західній історіографії перекладається як «старший радник».
• Дайнаґон — найстарший Імператорський радник в Японії.
• Кампаку — титул і посада найвищого радника дорослого Імператора у стародавній і середньовічній Японії.
• Санґі — Імператорський радник у Японії. Посада у Великій державній раді, імператорському уряді до-модерної Японії.
• Санйо (посада) — одна з трьох посад в центральному уряді Японії на початку реставрації Мейдзі. В західній історіографії перекладається як «молодший радник».
• Середній державний радник Японії — посада і титул в Японії 7 — 19 століття. Чиновник 3-го молодшого рангу. Молодше старшого державного радника і старше молодшого державного радника.

Див. також

• Порадник
• Статський радник (значення)

Посилання

• Радник [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.