Портал:Бароко/Біографії/Архів

{{#switch: 4

|0=

Син Жана Ленотра, що був головним садівником у Тюїльрі при королі Франції Людовику XIII. Мав намір стати художником і розпочав навчання у Симона Вуе, відомого майстра бароко, стиль якого був офіційним, урочистим, але холодним. Андре не виказав великого хисту до живопису, що врятувало цю талановиту особу для садівництва. 1637 року він стане королівським малювальником (дизайнером, ландшафтним архітектором) планів садів бароко. Так у 24 роки Андре став наглядачем і садівником Тюїльрі після передчасної смерті батька. :::::::::::::::: Докладніше

|1=

Походив з ремісників, його батько був тесляр. Починав як учень ювеліра. У 1707 році перейшов до майстерні скульптора Джованні Джуліані ( 1664—1744 ), венеціанця, що працював в Австрії. Праця з Джуліані дала можливість знайомства з художнім зібранням князя Ліхтенштейна. Все це мало значний вплив на художню свідомість молодого скульптора. Пізніше його успіхи дивували знавців, бо ті знали, що Доннер не навчався в Італії. У 1710 р. він перебував в місті Мюнхен, де вивчав ливарну справу, таку необхідну для створення скульптур з металів.

До ранішніх творів майстра відносять «Меркурія» і «Амура» (свинець, музей монастиря Клостернойбург), де вбачають впливи фламандця Франсуа Дюкенуа чи Адріана де Вріса, твір якого молодий скульптор міг бачити в Дрездені під час візиту до скульптора Пермозера. Деякий час працював в палаці Мірабель в місті Зальцбург (скульптурні оздоби парадних сходинок палацу). :::::::::::::::: Докладніше

|2=

Син простого тесляра, походив з ремісничого стану. Тому доброї освіти просто не міг отримати. Він був шостою дитиною в родині, де було семеро дітей. Рід був відомий через те, що дав декілька будівельників і провінційних скульпторів-декораторів. Батько помер у 1610 році, коли Франсуа Мансару було дванадцять років. Мати вийшла заміж вдруге за аптекаря. :::::::::::::::: Докладніше

|3=

Народився в місті, сучасна назва котрого Слупськ. Його батько,Генріх Стех, був родом з міста Любек і був художником. 1636 року року родина перебралась на житло у місто Гданськ.:::::::::::::::: Докладніше

|4=

Наприкінці 17 ст. твори мистецтва Франції набули значення зразків для низки сусідніх країн, серед котрих опинились навіть ті, що здавна були мистецькими центрами Європи — Північні Нідерланди, Іспанія, низка князівств у Німеччині. Розповсюдженню французьких впливів сприяли як високий художній рівень мистецької продуції і ідей (гобелени, виробництво тканин, вишивок, мережива, досягнення в фортифікації, сад бароко французького зразка), так і помітна еміграція талантів з країни, де з 1685 року відновили утиски і гоніння французьких протестантів-гугенотів. Даніель Маро старший був гугенотом і через загрозу власному життю покинув Францію і ємігрував до Голландії.

Даніель Маро старший виробився у надзвичайно талановитого дизайнера і гравера, що згодом був зарахований до трійки найбільш обдарованих і продуктивних митців доби, серед котрих ще Жан Лепотр (1617–1682) та Жан Берен (1640–1711). Даніель Маро сам поклопотався про збереження і популяризацію власних ідей, вчасно переклавши їх у візуальний ряд (графічні видання), що стало надійним джерелом вивчення творчого спадку майстра, призабутого після смерті.

Низка фактів життя Даніеля Маро втрачена і викликає суперечки, серед котрих роки народження, смерті і факт припинення графічних видань з 1718 року… :::::::::::::::: Докладніше

|5=

Андре́ас Шлю́тер (нім. Andreas Schlüter; *1662?, Гданськ — †4 липня 1714, Петербург) — майстер Північного бароко, німець за походженням, архітектор, дизайнер інтер'єрів. Більше відомий як скульптор, автор монументів і меморіальної пластики (надгробків). У 1702-1704 рр. був директором Берлінської академії мистецтв.:::::::::::::::: Докладніше