Портал:Кінематограф/Вибрана стаття

Бріжі́т Анн-Марі́ Бардо́ (фр. Brigitte Anne-Marie Bardot, скорочено: В. В. (Бебе́); *28 вересня 1934, Париж, Франція) — французька кіноактриса, фотомодель, співачка, секс-символ 1950-60-х років. Із середини 1970-х — активістка руху за права тварин, засновниця й голова фонду захисту тварин Fondation Brigitte Bardot. У юності Бардо займалася балетом. Розпочала кінокар'єру в 1952 році й здобула статус секс-символу та всесвітню популярність завдяки кінофільму «І Бог створив жінку» (1956). Протягом 21-річної кар'єри у шоу-бізнесі знялася в 48 фільмах, виступила в численних музичних програмах і записала 80 пісень; номінована на премію Британської Кіноакадемії за роль у фільмі «Віва Марія!». Екранному образу Бардо властива сексуальність у сполученні з дитячою безпосередністю й простотою. Як акторка найбільшого успіху досягла в жанрі романтичної комедії — проте визначнішими фільмами за її участю критики вважають драми «І Бог створив жінку», «Істина» і «Зневага».

«Касабланка» — американський кінофільм 1942 року, романтична драма, поставлена режисером Майклом Куртісом з Гамфрі Богартом та Інгрид Бергман у головних ролях. Дія фільму розгортається в марокканському місті Касабланка у часи Другої світової війни, що знаходилось тоді під контролем вішистської Франції. Сюжет зосереджений на внутрішньому конфлікті людини, якій доводиться вибирати між любов'ю й гідністю, між коханою жінкою і необхідністю вчинити правильно — допомогти їй та її чоловіку, лідеру руху опору, втекти з Касабланки для продовження боротьби з нацистами. Хоча «Касабланка» ставилася як фільм А-типу, з відомими акторами й першокласними сценаристами, ніхто не сподівався отримати надзвичайних результатів та відгомону — і, справді, перші його покази принесли добротний, але не грандіозний успіх. Вважалося, що це один із десятків фільмів, що регулярно «штампувалися» Голлівудом щороку. Фільм швидко випустили в широкий прокат, щоб скористатися висадкою військ союзників у Північній Африці, яка відбулася за кілька тижнів до прем'єри фільму й ще була свіжою в пам'яті глядачів. Проте, всупереч змінам сценаристів, які намагалися довести до ладу ще непоставлену в театрі п'єсу наввипередки зі фільмуванням, і на те, що для Богарта це була перша романтична роль, — «Касабланка» виграла три «Оскари», у тому числі у категорії «найкраща картина». Персонажі, діалоги й музика стали культурними символами, а популярність фільму зросла до такого масштабу, що понині його часто називають серед найкращих фільмів усіх часів та народів.

Олександр Петрович Довженко — український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа. Олександр Довженко народився 29 серпня (10 вересня за новим стилем (за іншими даними 12 вересня)) 1894 року у багатодітній селянській сім'ї на хуторі В'юнище Сосницького повіту Чернігівської губернії (нині в межах селища міського типу Сосниця — одного із районних центрів Чернігівської області).

«RahXephon» (яп. ラーゼフォン; укр. РаЗефон) — популярний японський аніме-серіал про 17-тилітнього хлопця Каміна Аято, його здатність управляти богоподібним меха Разефоном та його пошуки свого місця в навколишньому світі. Серіал був випущений в 2002 році. Фактично це перша самостійна робота студії BONES. Серіал вперше демонструвався з 21 січня 2002 по 10 вересня 2003 року на телеканалі Fuji Television. Згодом аніме було випущено на DVD та було ліцензоване для показу в багатьох країнах. У наступному році був випущений повнометражний фільм «RahXephon: Pluralitas Concentio», який переказує сюжет серіалу. У 2001 році аніме було адаптовано в манґу, манґакою — Момосе Такеакі. Наступного року на CD вийшла радіопостановка «за мотивами». У 2003 році була випущена відеогра «RahXephon» для Sony Playstation 2. Як бонус на диску з грою знаходилася спеціальна OVA-серія аніме — «Вона та вона сама» (яп. 彼女と彼女自身と)

«Сім» (англ. Seven, або стилізовані від нього SE7EN чи Se7en) — американський класичний трилер у стилі нео-нуару, знятий Девідом Фінчером за сценарієм Ендрю Кевіна Вокера. Стрічка розповідає про розслідування двома детективами-напарниками серії вбивств, які пов'язані із сімома смертними гріхами. У головних ролях — Бред Пітт, Морган Фрімен, Гвінет Пелтроу та Кевін Спейсі. Незважаючи на песимізм продюсерів, які вважали, що сценарій надто похмурий і всіляко намагалися переробити кінцівку, фільм вийшов у прокат практично без змін 22 вересня 1995 року та здобув визнання як глядачів (327,3 мільйони доларів у світовому прокаті), так і кінокритиків (на спеціалізованих сайтах фільм має високі рейтинги). На 6 липня 2020 року фільм займав 20-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb. Були відзначені режисерська та операторська робота, гра акторів, музика фільму, титри. «Сім» та його команда були також удостоєні низки кінопремій. За мотивами фільму була створена серія коміксів, яка має таку саму назву. Деякі кінокритики стверджують, що фільм уособлює всі тенденції, які знаменують перехід в кіно від нуару до нео-нуару.

Адріано Челентано (італ. Adriano Celentano; нар. 6 січня 1938, Мілан, Королівство Італія) — італійський співак, кіноактор, ведучий телепрограм, композитор, режисер і громадський діяч. Музична кар'єра Челентано почалася у 1956 році й триває досі, він є одним із найуспішніших та найвпливовіших виконавців в історії італійської музики: за свою кар'єру виконав близько 300 пісень і випустив понад сорок студійних альбомів загальним накладом 150 мільйонів. Вважається одним з засновників та лідерів італійського рок-н-ролу. Музика Челентано представлена такими жанрами, як: рок, поп, джаз, електроніка і хіп-хоп. Є власником студії звукозапису «Clan Celentano», яку створив 1961 року. Кінокар'єра Челентано тривала з 1958 по 1992 рік, він знявся у понад сорока кінострічках. Фільми з Челентано представлені такими жанрами, як: комедія, мюзикл, мелодрама і пригодницьке кіно. Став режисером чотирьох фільмів та мультсеріалу «Адріан», який випустив у 2019 році. Починаючи з другої половини 1950-х років, Челентано з'являється на телебаченні як запрошений гість, ведучий та автор телешоу. Володар кінопремій: «Золотий глобус» за найкращий акторський дебют у чоловічій ролі у картині «Серафіно» (1968), «Срібна стрічка» за найкращий саундтрек до фільму «Юппі-Ду» (1975), «Давид ді Донателло» за найкращу чоловічу роль у картинах «Блеф» (1976) і «Оксамитові ручки» (1980). Переможець Адріатичного фестивалю легкої музики в Анконі 1959 року, пісенного конкурсу «Кантаджіро» 1962 року та фестивалю в Сан-Ремо 1970 року. Володар телепризів «Ideona» (2005) і «Срібна троянда» міжнародного фестивалю телевізійної продукції «Золота троянда» (2000). У 2007 році очолив список «100 найяскравіших кінозірок» за версією журналу «Time Out». У 1989 році співака нагородили найвищою премією міста Мілан — «Ambrogino d'oro» («Золотий Амвросій»). З 1964 року одружений з акторкою та співачкою Клаудією Морі. Батько Розіти, Розалінди та Джакомо Челентано. В Італії за свою манеру рухатися на сцені отримав прізвисько «Molleggiato» («Хлопець на пружинах»). На честь Челентано названо астероїд № 6697, відкритий 24 квітня 1987 року.