Портал:Хімія/Події лютого

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
    Грудень · Січень Події лютого Березень · Квітень    

1 лютого 1899 року ацетилсаліцилова кислота, засіб знеболювальної дії, була зареєстрована компанією «Bayer» під торговою маркою «Аспірин»

2 лютого 2004 року у журналі Physical Review C було повідомлено про синтез на базі дослідницького центру в Дубні елементів 113 і 115 — Ніхонію та Московію.

3 лютого 1971 року стався вибух[en] на хімічному підприємстві Thiokol у штаті Джорджія (США), де вироблялася піротехніка і ракетне паливо. Жертвами інциденту стали 29 чоловік і 50 дістали поранення.

4 лютого 1936 року Джон Лівінгхуд з університету Каліфорнії в Берклі провів бомбардування стійкого ізотопа Бісмут-209 дейтронами і отримав ізотоп Бісмут-210 — першу штучну радіоактивну речовину.

5 лютого 1909 року на засіданні Американського хімічного товариства бельгійський хімік Лео Бакеланд представив винайдену ним першу штучну пластмасу — бакеліт.

6 лютого 1886 року німецький хімік Клеменс Вінклер, досліджуючи мінерал аргіродит, відкрив новий хімічний елемент — Германій.

7 лютого 1863 року англійський хімік Джон Ньюлендс опублікував статтю, в якій вказував на ідентичне збільшення атомних мас для окремих груп елементів зі схожими властивостями. Це спостереження допомогло йому створити одну з перших періодичних систем — він поділив відомі на той час 56 елементів на 11 груп за так званим законом октав.

Держави-учасники Протоколу
Держави-учасники Протоколу

8 лютого 1928 року вступив у дію Женевський протокол — міжнародна угода щодо заборони використання отруйних речовин у бойових діях.

9 лютого 1996 року на базі Центру дослідження важких іонів у Дармштадті науковцями був отриманий елемент із порядковим номером 112 — Коперницій.

10 лютого 2010 року постановою Ради національної безпеки і оборони України місто Калуш і прилеглі села було оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, що склалася внаслідок розробки родовища калійних солей і недбалості у роботі хімічних підприємств. 11 лютого 1939 року в журналі Nature вийшла друком стаття Лізи Майтнер та Отто Фріша, в якій вони виклали правильне трактування відкритого Отто Ганом і Фріцом Штрассманном поділу ядра. 12 лютого 1957 року Роберт Венторф з компанії «General Electric» здійснив синтез кубічної форми нітриду бору BN, яка виявилася надтвердим матеріалом, здатним дряпати навіть алмаз. Отримана речовина дістала назви боразон та ельбор.

13 лютого 1912 року американський фізик Роберт Міллікен отримав перші дані в своєму експерименті з олійними краплями. На основі спостережень за рухом 58 крапель йому вдалося обрахувати значення заряду електрона з великою точністю. Це дослідження принесло йому Нобелівську премію з фізики.

14 лютого 1961 року беркліївська наукова група під керівництвом Альберта Ґіорсо здійснила синтез елемента 103 — Лоуренсію.

Періодична система 1869 року
Періодична система 1869 року

17 лютого 1869 року Дмитро Менделєєв завершив роботу над рукописом, в якому виклав розроблену ним систематизацію хімічних елементів — описання залежності між атомної масою і хімічними властивостями. Ця робота стала першим варіантом для сучасної періодичної системи.

18 лютого 1913 року британський хімік Фредерік Содді запропонував до вживання термін «ізотоп» — для позначення елементів із однаковими хімічними властивостями, але різними атомними масами.

19 лютого 1955 року дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі синтезували хімічний елемент 101 — Менделевій.

20 лютого 1873 року у виданні журналу Nature вийшла друком стаття англійського інженера Віллоубі Сміта[en], в якій він повідомив про відкриття фотопровідності у селені. Цей ефект нині активно застосовується у створенні фотоелектричних комірок (сонячних панелей).

Хлор
Хлор

21 лютого 1811 року Гемфрі Деві, зробивши доповідь про досліди із так званою оксимурієвою кислотою, запропонував для неї назву хлор, що походить від грецького «зелений». Ця пропозиція невдовзі була підтримана Гей-Люссаком і речовина отримала нинішню назву.

Фрідріх Велер
Фрідріх Велер

22 лютого 1828 року Фрідріх Велер у листі до Єнса Якоба Берцеліуса доповів про здійснення ним синтезу органічної сполуки сечовини з неорганічних вихідних речовин. Таким чином він спростував теорію віталізму.

23 лютого 1886 року американський інженер Чарльз Гол завершив розробку методу отримання алюмінію шляхом електролізу у кріолітно-глиноземному розплаві та зміг отримати перший продукт.

24 лютого 1938 року компанія «DuPont» розпочала комерційне виробництво полімеру нейлону. Першим його застосуванням стало виготовлення зубних щіток.

24 лютого 1981 року в ході експериментів у дармштадтському Центрі дослідження важких іонів було зафіксовано утворення перших атомів елемента 107 — Борію.

25 лютого 1985 року на хімічному підприємстві «Azotara» у сербському місті Панчево сталася аварія із витіком 1 тонни аміаку. Внаслідок інциденту 19 чоловік дістали отруєння.
Фрідріх Мішер
Фрідріх Мішер

26 лютого 1869 року швейцарський хімік Фрідріх Мішер у листі до Вільгельма Гіса повідомив про виділення ним невідомої речовини, що володіла властивостями пептидів, однак не належала до жодного з їх типів. Мішер назвав її нуклеїном. Пізніше було встановлено, що він відкрив першу з нуклеїнових кислот — ДНК.

27 лютого 1932 року у виданні журналу Nature англійський науковець Джеймс Чедвік повідомив про відкриття нейтрона. За це досягнення він був удостоєний Нобелівської премії з фізики.

28 лютого 1935 року Воллесом Карозерсом з компанії «DuPont» був синтезований новий полімер — нейлон.