Портрет Гертруди Стайн

Пабло Пікассо

Портрет Гертруди Стайн, 1905-1906

Полотно, олія. 100 см × 81.3 см

Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк, Сполучені Штати Америки

Портрет Гертруди Стайн(фр. Portrait de Gertrude Stein) — олійна картина, ця картина присвячена американській письменниці та колекціонеру мистецтва Гертруді Стайн від Пабло Пікассо; була розпочата у 1905 році і була закінчена наступного року. Картина зберігається у Музеї мистецтва Метрополітен в Нью-Йорку. Вона вважається однією з важливих робіт рожевого періоду Пікассо. Портрет має історичне значення, зважаючи на роль об'єкта у ранньому житті Пікассо як художника, який боровся з труднощами, та його подальший комерційний успіх. Вона також є значним перехідним етапом у русі художника до кубізму.

Передісторія

Якщо відкинути песимістичні теми його блакитного періоду,то на початку 1905 року Пікассо розпочав нову, більш оптимістичну фазу, яка зараз відома як "Рожевий Період". У попередньому році, Пікассо приїхав до Парижа з Барселони, щоб оселитися там. У цей час Пікассо жив у злиднях у напівзруйнованому будинку художника на вулиці Равіньян, 13, відомий як Бато-Лавуар. Гертруда та її брат Лео Стайн були колекціонерами творів мистецтва і подружилися з Пікассо пізніше, у 1905 році. Вони придбали у художника три роботи Рожевого періоду в той період його життя, коли Пікассо був ще художником, який перебував у скрутному становищі, що відіграло важливу роль у його фінансовому становищі і, зрештою, комерційному успіху. До кінця 1906 року роботи Пікассо купував арт-дилер Амбруаз Воллар.

Гертруда Стайн була впливовою колекціонеркою сучасного мистецтва. Вона влаштовувала в Парижі щотижневі "салони", які стали легендарними і були місцем зустрічі письменників, художників, критиків, поетів. Гертруда Стайн також була радикальною і впливовою письменницею. Її портрет залишився з нею у Франції, і вона зберігала його протягом обох світових воєн до самої смерті.

Портрет Гертруди Стайн було заповідано в Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк) коли вона померла 27 липня 1946 року. Портрет був повернутий до Музею мистецтва Метрополітен для збереження та демонстрування.

Опис

Незабаром після знайомства зі Стайн у 1905 році Пікассо почав писати її портрет. За словами Стайн, цей процес зайняв "вісімдесят або дев'яносто сеансів". Вона згадувала, як під час одного з сеансів, коли взимку майже вже підходили до кінця, Пікассо раптом зафарбував голову і роздратовано казав: ""Я не бачу тебе більше, коли дивлюся". У такому стані портрет залишився до осені наступного року, коли Стайн повернулась до Парижа. Після повернення з поїздки до Іспанії, Пікассо завершив голову, навіть не побачившись зі Стайн. Коли портрет був завершений, обидва були задоволені завершеною роботою. Стайн сказав про портрет: "Я був і залишаюся задоволений своїм портретом, для мене він є мною, і це єдине відтворення мене, яка завжди є мною, для мене".

Картина Пікассо кинула виклик традиційним уявленням про портрет, зобразивши об'єкт у вигляді величезної фігури, яка дивиться не на глядача, а через зображення. Її тіло являє собою круглу масу, оскільки вона нахиляється вперед і важко спирається руками на коліна. На відміну від роботи Анрі Матісс, Пікассо використовує темні, приглушені відтінки коричневого і червоного, а не яскраві кольори для зображення свого об'єкта. Фізичні деталі Стайн не зображені реалістично, натомість Пікассо вирішив передати її обличчя як маску, з експериментальними геометричними рисами. Це кутове спотворення характерне для його пізніх кубістичних робіт і є помітним контрастом до округлої, плоскої передачі решти її тіла. Портрет Стайн виконаний у примітивному стилі, натхненний, можливо, інтересом Пікассо до африканського та іберійського мистецтва. Метою було передати Стайн такою, якою вона була насправді, а не просто зобразити її зовнішність.

Альфред Гамільтон Барр Молодший, директор Музею сучасного мистецтва прокоментував значення перефарбування голови на портреті Стайн.

У період між зафарбовуванням обличчя з портрета та його повторним зафарбовуванням у творчості Пікассо відбулися зміни, що мають величезне значення. Початковий стиль портрета був натуралістичним, порівняно м'яким і плоским, що й досі можна побачити в костюмі та на фоні. Але перемальоване обличчя виконане в новому стилі, що передбачає скульптурну маску з суворо промальованими, сміливо змодельованими рисами, схожими на обличчя деяких стародавніх іспанських скульптур, які Пікассо бачив у Луврі. Ця зміна стилю мала велике історичне значення, оскільки вона показала напрямок, яким Пікассо повинен був слідувати крок за кроком, поки він не прийшов до кубізму.

Значення та спадщина

Про значення портрету Альфред Гамільтон Барр Молодший зазначив: "Окрім того, що картина Пікассо є визначною віхою в сучасному мистецтві, вона також є потужною характеристикою однієї з найвидатніших і найвпливовіших американських письменниць її покоління".

У 2006 році доктор медицини Девід Чаліф Молодший (David J. Chalif M.D.) відзначив значущість картини. "Загальновизнана як одна з класичних і ключових робіт Пікассо пізнього Рожевого періоду, Портрет Гертруди Стайн блискуче передає психологічний характер однієї з найбільших американських письменниць і культурних діячів минулого століття".

Відгук

В газеті Ґардіан,Джонатан Джонс стверджував: "Починаючи з епохи Відродження, зображення жінок формувалося під впливом жіночого ідеалу краси і обмежене гендерною роллю. Портрет Гертруди Стайн робота Пікассо перевертає все це з ніг на голову. Стайн вирвалася з рамок обмежувальних категорій, якими західне мистецтво раніше тримало в полоні жінок. Вона не стара і не молода, не сексуальна і не покірна - її кам'яне обличчя робить її чимось новим на Землі. Вона володіє своєю ідентичністю".

Дивіться також

• Рожевий період Пікассо
• Блакитний період Пікассо
• Список творів Пікассо 1901-1910 років
• Портретний живопис
• Кубізм
• Дівчина з квітковим кошиком
• Акробатична сім'я з мавпою
• Хлопчик з люлькою