Перейти до вмісту

Портрет музиканта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Портрет музиканта
Дата створення / заснування 1485[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Назва італ. Ritratto di musico Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрям, рух мистецький італійське Відродження Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна  Італія Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце розташування Пінакотека Амброзіана Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанр портрет Редагувати інформацію у Вікіданих
Творець Леонардо да Вінчі Редагувати інформацію у Вікіданих
Каталожний код XII Редагувати інформацію у Вікіданих
З матеріалу олійна фарба і paneld Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображує чоловік (особа) і музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
У збірках Пінакотека Амброзіана Редагувати інформацію у Вікіданих
Інвентарний номер 99 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ширина 31 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Висота 43 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Описано за адресою ambrosiana.it/en/opere/portrait-of-a-musician/
universalleonardo.org/work.php?id=308
wga.hu/html_m/l/leonardo/03/1musicia.html Редагувати інформацію у Вікіданих
Статус авторських прав 🅮 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Портрет музиканта у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Портрет музиканта» (італ. Ritratto di musico) — незакінчена картина італійського художника Леонардо да Вінчі, що зберігається в міланській Пінакотеці Амброзіана. Картина розпочато художником на рубежі 90-х років XV століття.

Авторство Леонардо да Вінчі заперечується рідко, хоча і існує припущення, що автором портрета є не Леонардо, а Антонелло да Мессіна.

Історія

[ред. | ред. код]

Портрет числиться в каталозі бібліотеки з 1671 року. Є версія, що він потрапив до зібрання разом з Атлантичним кодексом від маркіза Галеаццо Арконаті в 1637 році. Не можна також виключати, що це одна з двох картин за авторством Леонардо, які підніс бібліотеці Федеріко Борромео (в документах вони фігурують як портрет герцога Джана Галеаццо і «голова Петрарки»).

У XIX столітті вважалося, що портрет зображує міланського герцога Людовіко Моро. Його вважали парним з портретом його нареченої Беатріче д'Есте і виставляли їх один навпроти одного. Потім на початку XX століття під час розчищення барвистого шару вдалося розібрати слова на папері, який чоловік тримає в руці. Це початкові літери слів Cantum Angelicum («ангельська пісня»). Поруч можна розібрати ноти.

Це відкриття дозволило зробити висновок, що на портреті зображений музикант. Довгий час існувала думка, що це не хто інший, як Франкіно Ґафурі, капельмейстер Міланського собору в кінці 1480-х років. Висловлено чимало інших гіпотез щодо особистості зображеного на портреті музиканта. Жодну з них не можна визнати безперечно вірною.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Milena Magnano, Leonardo, collana I Geni dell'arte, Mondadori Arte, Milano 2007, pag. 74. ISBN 978-88-370-6432-7
  • «Leonardo», Los grandes genios del arte, n.º 17, Eileen Romano (dir.), Unidad Editorial, SA, 2005, ISBN 84-89780-69-2