Перейти до вмісту

Португалія на пісенному конкурсі Євробачення

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Португалія
Flag
Мовник Rádio e Televisão de Portugal
Відбір
Національний
  • 1964–1969
  • 1971–1999
  • 2001
  • 2003–2004
  • 2006–2012
  • 2014–2015
  • 2017–2024
Внутрішній
  • 2005
Участь
Участь55 (46 фіналістів)
Перший виступ1964
Найкращий результат1-е місце: 2017
Найгірший результат19-е місце: 2006 (п/ф)
Зовнішні посилання
ЄМССторінка Португалії

Португалія бере участь у Пісенному конкурсі Євробачення з 1964 року. Країна не брала участь у конкурсах 1970, 2000, 2002, 2013 і 2016 років. Першу перемогу вдалося здобути Сальвадору Собралу у 2017 році. До цього найкращим результатом Португалії було 6-е місце, яке здобула Люсія Моніц у 1996.

Учасники Євробачення від Португалії

[ред. | ред. код]

Умовні позначення

     Переможець
     Друге місце
     Третє місце
     Четверте місце
     П'яте місце
     Останнє місце
     Автоматичний фіналіст
     Не пройшла до фіналу
     Участь скасовано
     Не брала участі
Рік Місце проведення Виконавець Пісня Мова Переклад Фінал Півфінал
Місце Бали Місце Бали
1964 Данія Копенгаген Антоніу Калваріу «Oração» Португальська Молитва 13 0 Без півфіналів
1965 Італія Неаполь Симона де Олівейра «Sol de inverno» Португальська Зимове сонце 13 1
1966 Люксембург Люксембург Магдалена Іглесіаш «Ele e ela» Португальська Він і вона 13 6
1967 Австрія Відень Едуарду Нашіменту «O vento mudou» Португальська Вітер змінився 12 3
1968 Велика Британія Лондон Карлуш Мендеш «Verão» Португальська Літо 11 5
1969 Іспанія Мадрид Симона де Олівейра «Desfolhada Portuguesa» Португальська Португальська безлиста 15 4
1970 Нідерланди Амстердам Не брала участь
1971 Ірландія Дублін Tonicha «Menina do alto da serra» Португальська Дівчина з вершини гори 9 83 Без півфіналів
1972 Велика Британія Единбург Карлуш Мендеш «A festa da vida» Португальська Вечірка життя 7 90
1973 Люксембург Люксембург Фернанду Торду «Tourada» Португальська Корида 10 80
1974 Велика Британія Брайтон Паулу де Карвалью «E depois do adeus» Португальська І після прощання 14 3
1975 Швеція Стокгольм Дуарте Мендеш «Madrugada» Португальська Ранній ранок 16 16
1976 Нідерланди Гаага Карлуш ду Карму «Uma flor de verde pinho» Португальська Квітка сосни зелена 12 24
1977 Велика Британія Лондон Os Amigos «Portugal no coração» Португальська Португалія в серці 14 18
1978 Франція Париж Gemini «Dai-li-dou» Португальська Дай-лі-ду 17 5
1979 Ізраїль Єрусалим Мануела Браво «Sobe, sobe, balão sobe» Португальська Піднімається, піднімається, повітряна куля піднімається 9 64
1980 Нідерланди Гаага Жозе Сід «Um grande, grande amor» Португальська[a][b][c] Велике, велике кохання 7 71
1981 Ірландія Дублін Карлуш Пайяу «Play-back» Португальська Відтворення 18 9
1982 Велика Британія Гаррогейт Doce «Bem-bom» Португальська Дуже добре 13 32
1983 Німеччина Мюнхен Арманду Гама «Esta balada que te dou» Португальська Цю баладу я дарую тобі 13 33
1984 Люксембург Люксембург Марія Гінот «Silêncio e tanta gente» Португальська Тиша і дуже багато людей 11 38
1985 Швеція Гетеборг Аделаїда Феррейра «Penso em ti, eu sei» Португальська Я думаю про тебе, я знаю 18 9
1986 Норвегія Берген Дора «Não sejas mau para mim» Португальська Не будь зі мною злим 14 28
1987 Бельгія Брюссель Nevada «Neste barco à vela» Португальська На цьому вітрильнику 18 15
1988 Ірландія Дублін Дора «Voltarei» Португальська Я повернулась 18 5
1989 Швейцарія Лозанна Da Vinci «Conquistador» Португальська Конкістадор 16 39
1990 Югославія Загреб Nucha «Há sempre alguém» Португальська Завжди хтось є 20 9
1991 Італія Рим Dulce «Lusitana paixão» Португальська Лузітанська пристрасть 8 62
1992 Швеція Мальме Діна «Amor d'água fresca» Португальська Любов до прісної води 17 26
1993 Ірландія Мілстріт Анабела «A cidade até ser dia» Португальська Місто до дня 10 60 Kvalifikacija za Millstreet
1994 Ірландія Дублін Сара Тавареш «Chamar a música» Португальська Виклич музику 8 73 Без півфіналів
1995 Ірландія Дублін Tó Cruz «Baunilha e chocolate» Португальська Ваніль та шоколад 21 5
1996 Норвегія Осло Люсія Моніз «O meu coração não tem cor» Португальська Моє серце не має кольору 6 92 18 32
1997 Ірландія Дублін Селія Лоусон «Antes do adeus» Португальська Перед прощанням 24 0 Без півфіналів
1998 Велика Британія Бірмінгем Alma Lusa «Se eu te pudesse abraçar» Португальська Якби я могла тебе обійняти 12 36
1999 Ізраїль Єрусалим Руї Бандейра «Como tudo começou» Португальська Як все починалося 21 12
2000 Швеція Стокгольм Не брала участь
2001 Данія Копенгаген MTM «Só sei ser feliz assim» Португальська Я тільки так вмію радіти 17 18 Без півфіналів
2002 Естонія Таллінн Не брала участь
2003 Латвія Рига Ріта Герра «Deixa-me sonhar» Португальська, англійська Дозволь мені мріяти 22 13 Без півфіналів
2004 Туреччина Стамбул Софія Віторія «Foi Magia» Португальська Це була магія Не вдалося кваліфікуватися 15 38
2005 Україна Київ 2B «Amar» Португальська, англійська Кохання 17 51
2006 Греція Афіни Nonstop «Coisas De Nada» Португальська, англійська Нічого 19 26
2007 Фінляндія Гельсінкі Сабрина «Dança Comigo» Португальська Танцюй зі мною 11 88
2008 Сербія Белград Ваня Фернандеш «Senhora do Mar» Португальська Владичиця моря 13 69 2 120
2009 Росія Москва Flor-de-Lis «Todas as ruas do amor» Португальська Всі вулиці кохання 15 57 8 70
2010 Норвегія Осло Філіпа Азеведу «Há dias assim» Португальська Бувають такі дні 18 43 4 89
2011 Німеччина Дюссельдорф Homens da Luta «A luta é alegria» Португальська Боротьба - це радість Не вдалося кваліфікуватися 18 22
2012 Азербайджан Баку Філіпа Соза «Vida Minha» Португальська Моє життя 13 39
2013 Швеція Мальме Не брала участь
2014 Данія Копенгаген Сузі «Quero ser tua» Португальська Я хочу бути твоєю Не вдалося кваліфікуватися 11 39
2015 Австрія Відень Леонор Андраді «Ha Um Mar Que Nos Separa» Португальська Є море, яке нас розділяє 14 19
2016 Швеція Стокгольм Не брала участь
2017 Україна Київ Сальвадор Собрал «Amar Pelos Dois» Португальська Любов для обох 1 758 1 370
2018 Португалія Лісабон Клаудія Пашкоал «O Jardim» Португальська Сад 26 39 Країна-господар
2019 Ізраїль Тель-Авів Конан Осіріс «Telemóveis» Португальська Мобільні телефони Не вдалося кваліфікуватися 15 51
2020 Нідерланди Роттердам Еліза «Medo de sentir» Португальська Страх почуття Конкурс скасовано через COVID-19 X
2021 Нідерланди Роттердам The Black Mamba «Love Is on My Side» Англійська Кохання на моїй стороні 12 153 4 239
2022 Італія Турин Маро «Saudade, saudade» Англійська, португальська Туга, туга 9 207 4 208
2023 Велика Британія Ліверпуль Mimicat «Ai coração» Португальська О, серце 23 59 9 74
2024 Швеція Мальме Іоланда «Grito» Португальська Кричати 10 152 8 58
2025 Швейцарія Базель

Країна-господар

[ред. | ред. код]
Рік Місто Місце Ведучі
2018 Лісабон Altice Arena Catarina Furtado
Daniela Ruah
Filomena Cautela
Sílvia Alberto

Нагороди

[ред. | ред. код]

Премія Марселя Безансона

Рік Країна Категорія Виконавець Пісня Результат Бали Місце
проведення
2008 Португалія Приз преси Vânia Fernandes «Senhora do mar (Negras águas)» 13 69 Сербія Белград
2017 Мистецький приз Салвадор Собрал «Amar Pelos Dois» 1 758 Україна Київ
Приз композиторів

Премія Барбари Декс

Рік Країна Виконавець[1] Пісня Місце Місто проведення
2006 Португалія Нонстоп Coisas De Nada 19 (Півфінал) Греція Афіни
2019 Conan Osiris Telemóveis 15 (Півфінал) Ізраїль Тель-Авів

Пов'язана участь

[ред. | ред. код]

Диригенти

[ред. | ред. код]

До 1999 року, коли на конкурсі використовувався оркестр, було обов'язкова присутність диригента, якщо країна його використовувала. Мовники могли надавати власних диригентів або звернутися до послуг диригента, призначеного мовником країни-господарки.[2] Диригенти, які керували оркестром під час португальських заявок кожного року, перераховані нижче.

Рік Диригент Прим.
1964 Данія Кай Мортенсен [3]
1965 Фернандо де Карвальо
1966 Жорже Кошта Пінту
1967 Армандо Таварес Бело
1968 Жоакім Луїс Гомеш
1969 Феррер Триндад
1971 Жорже Кошта Пінту [4]
1972 Велика Британія Річард Хілл
1973 Жорже Кошта Пінту
1974 Жосе Кальваріо
1975 Педро Осоріо
1976 Німеччина Тіло Красманн
1977 Жосе Кальваріо
1978 Німеччина Тіло Красманн
1979
1980 Жорже Машадо [5]
1981 Шегундо Галарза
1982 Луїш Дуарте
1983 Велика Британія Майк Сержант
1984 Педро Осоріо
1985 Жосе Кальваріо
1986 Велика Британія Колін Фрехтер
1987 Жайме Олівейра
1988 Жосе Кальваріо
1989 Луїш Дуарте
1990 Карлош Альберто Моніс
1991 Фернандо Коррейя Мартінс
1992 Карлош Альберто Моніс
1993 Арміндо Невес
1994 Німеччина Тіло Красманн
1995
1996 Педро Осоріо
1997 Німеччина Тіло Красманн
1998 Велика Британія Майк Сержант

Також, на національному відборі Португалії в 1999 та 2001 роках був присутній оркестр, де виступами переможців диригували Жозе Маріньо та Руї Філіпе Рейш відповідно.

Коментатори та речники

[ред. | ред. код]
Рік Коментатор Речник Прим.
Телебачення Радіо
1963 Федеріко Галло Невідомо Не брала участь
1964 Гомес Феррейра Марія Мануела Фуртаду
1965
1966 Фіальо Гувейя
1967
1968
1969 Енріке Мендеш
1970 Не брала участь
1971 Без речників
1972 Амадеу Мейрелеш
1973 Артур Агостіньо
1974 Невідомо Енріке Мендеш
1975 Жуліу Ісідро Амадеу Мейрелеш Ана Занатті
1976 Невідомо
1977 Жосе Корте-Реаль
1978 Еладіо Клімако Ізабель Волмар
1979 Фіальо Гувейя Невідомо Жоао Абель да Фонсека
1980 Ізабель Волмар Тереза ​​Круз
1981 Еладіо Клімако Маргарида Андраде
1982 Фіальо Гувейя
1983 Еладіо Клімако Жоао Абель Фонсека
1984 Фіальо Гувейя Еладіо Клімако
1985 Еладіо Клімако Марія Маргарида Гаспар
1986 Фіальо Гувейя Маргарида Андраде
1987 Марія Маргарида Гаспар Невідомо Ана Занатті
1988 Маргарида Андраде Марія Маргарида Гаспар
1989 Ана Занатті Маргарида Андраде
1990 Ана до Карму Жоао Абель Фонсека
1991 Марія Маргарида Гаспар
1992 Еладіо Клімако Ана Занатті
1993 Ізабель Баїя Маргарида Мерсес де Мелло
1994 Еладіо Клімако Ізабель Баїя
1995 Ана до Карму Серенелла Андраде
1996 Марія Маргарида Гаспар Крістіна Роша
1997 Карлос Рібейро
1998 Руї Унас Люсія Моніз
1999 Жоао Давид Нуньєс Мануель Луїш Гуша
2000 Еладіо Клімако Невідомо Не брала участь
2001 Маргарида Мерсес де Мелло
2002 Не брала участь
2003 Маргарида Мерсес де Мелло Хелена Рамос
2004 Еладіо Клімако Ізабель Анджеліно
2005
2006 Крістіна Алвес
2007 Ізабель Анджеліно, Жорже Габріель Франциско Мендеш
2008 Тереза ​​Вілья-Лобос
2009 Елдер Рейс Не транслювали Хелена Коельо
2010 Серхіо Матеус Ана Гальван
2011 Сільвія Альберто Джоана Телес
2012 Педро Грейнджер
2013 Сільвія Альберто Не брала участь
2014 Джоана Телес
2015 Елдер Рейс, Рамон Галарза Сузана
2016 Елдер Рейс, Нуно Ґалопім(фінал) Не брала участь
2017 Жосе Карлос Малато, Нуно Ґалопім Філомена Каутела [6][7]
2018 Елдер Рейс, Нуно Ґалопім Ноемія Гонсалвес, Антоніо Маседо, Тозе Бріто Педро Фернандеш
2019 Жосе Карлос Малато, Нуно Ґалопім Невідомо Інес Лопес Гонсалвес [8]
2021 Еліза Сільва
2022 Нуно Ґалопім Педро Татанка
2023 Жосе Карлос Малато, Нуно Ґалопім Маро [9]
2024 Не транслювали Mimicat [10][11]

Статистика голосувань (1975—2019)

[ред. | ред. код]

Португалія дала найбільше очок:

[ред. | ред. код]
Місце Країна Очок
1 Іспанія Іспанія 221
2 Італія Італія 218
3 Німеччина Німеччина 185
4 Велика Британія Велика Британія 176
5 Франція Франція 144

Португалія отримала найбільше очок від:

[ред. | ред. код]
Місце Країна Очок
1 Франція Франція 188
2 Іспанія Іспанія 178
3 Швейцарія Швейцарія 122
4 Нідерланди Нідерланди 93
5 Німеччина Німеччина 78

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Нотатки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Містить повторюванні фрази на англійській мові
  2. ↑ Містить повторюванні фрази на німецькій мові
  3. ↑ Містить повторюванні фрази на французькій мові

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Barbara Dex Award - Die Gewinner seit 1997. www.eurovision.de.(нім.)
  2. ↑ Rules of the 43rd Eurovision Song Contest, 1998 (PDF). Європейська мовна спілка (ЄМС). Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2019. Процитовано 15 березня 2021.
  3. ↑ Roxburgh, Gordon (2012). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. One: The 1950s and 1960s. Prestatyn: Telos Publishing. с. 93—101. ISBN 978-1-84583-065-6.
  4. ↑ Roxburgh, Gordon (2014). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Two: The 1970s. Prestatyn: Telos Publishing. с. 142—168. ISBN 978-1-84583-093-9.
  5. ↑ Roxburgh, Gordon (2016). Songs for Europe: The United Kingdom at the Eurovision Song Contest. Т. Three: The 1980s. Prestatyn: Telos Publishing. ISBN 978-1-84583-118-9.
  6. ↑ Nuno Galopim também será comentador da Eurovisão. Portal dos Programas. 14 квітня 2017. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  7. ↑ Filomena Cautela é a porta-voz de Portugal na Grande Final do Festival Eurovisão 2017. www.escportugal.pt. Архів оригіналу за 4 травня 2017.
  8. ↑ ESC2019: José Carlos Malato e Nuno Galopim são os comentadores da transmissão da RTP. ESCPortugal (порт.). 4 травня 2019. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 18 листопада 2019.
  9. ↑ Diogo, João (26 квітня 2023). Portugal: Nuno Galopim e José Carlos Malato comentam a Eurovisão 2023 na RTP1. ESC Portugal (порт.).
  10. ↑ Conte, Davide (28 квітня 2024). Portugal: RTP Revealed Commentators for Eurovision 2024. Eurovoix. Процитовано 28 квітня 2024.
  11. ↑ ESC2024: Mimicat é a porta-voz do júri de Portugal na Final da Eurovisão 2024 [ESC2024: Mimicat is the spokesperson for Portugal's jury in the Eurovision 2024 Final]. ESC Portugal (pt-PT) . 9 травня 2024. Процитовано 9 травня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Португалія_на_пісенному_конкурсі_Євробачення&oldid=43913299