Перейти до вмісту

Пор (цар)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пор
Народився4 століття до н. е.
Пенджаб
Помер316 до н. е.
Пенджаб
КраїнаПаурави
Діяльністьполітик
Посадамонарх і король

Пор (Пурушоттама ; дав.-гр. Πῶρος дав.-гр. Πῶρος, санскр. पुरुषोत्तम) — відомий за античними джерелами пенджабський раджа, володіння якого простягалися між річками Джелам і Ченаб.

Біографія

[ред. | ред. код]

Коли 327 року до н. е. у володіння Пора вдерся Александр Македонський, Пор — на відміну малодушного володаря сусідньої Таксили — вирішив дати йому бій. Їхнє зіткнення вилилося в легендарну битву на Гідаспі (Джеламі). Армія Пора не досягала розмірів перського війська, але була досить сильною. Арріан налічує понад 30 тисяч піхоти, 4 тисячі кінних, 300 колісниць та 200 слонів. Курцій повторює ці цифри, але зменшує кількість слонів до 85[1]. За Діодором цар Пор мав 50 тисяч піхоти, 3 тисячі кінних, тисячу колісниць і 130 слонів[2]. З іншого боку, Плутарх повідомляє тільки про 20 тисяч піхоти і 2 тисячі кінних у Пора[3]. Судячи з опису битви і втрат, ймовірно, Пор мав до 30 тисяч піхоти, 3 тисячі кінних, 300 колісниць і 130—200 слонів. Найбільш грізною силою в індійському війську були бойові слони, танки античної доби. Крім своїх чималих сил Пор розраховував на швидке прибуття союзника, індійського царя Абісара, чия армія лише трохи поступалася війську Пора.

У кровопролитному та складному бою Пор бився до останнього. Існує кілька версій здачі їх у полон. Одні автори запевняють, що його захопили непритомним. По розповіді Арріана пораненого в плече Пора вмовили злізти зі слона, пославши на вмовляння старовинного друга.

Здобувши перемогу, Александр на знак поваги до ворога дозволив йому зберегти престол і навіть поступився йому частиною завойованих земель. Пор залишався союзником греків до самої смерті, винуватцем якої Діодор Сицилійський вважає македонського сатрапа Евдама.

Античні автори відзначають його царський образ — зріст за 2 метри і могутню статуру, так що на слоні Пор виглядав як вершник на коні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Курций, «История Александра Македонского», 8
  2. Диодор. Историческая библиотека
  3. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. Александр Македонский