Перейти до вмісту

Постовалов Сергій Осипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Постовалов Сергій Осипович
Народився1907(1907)
село Кислянське Томської губернії, тепер Юргамишського району Курганської області, Російська Федерація
Помер17 березня 1983(1983-03-17)
місто Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materСтавропольський державний аграрний університет
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяВКП(б)
НагородиОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»

Сергій Осипович Постовалов (1907(1907), село Кислянське Томської губернії, тепер Юргамишського району Курганської області, Російська Федерація — 17 березня 1983, місто Москва, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Калузького обласного комітету КПРС (1952—1961), голова Кримського облвиконкому (1949—1952). Кандидат у члени ЦК КПРС (1952—1971). Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині. Батьки рано померли, Сергій Постовалов виховувався у родичів. У п'ятнадцятирічному віці закінчив Кислянське училище.

Трудову діяльність розпочав писарем волосної управи, потом працював вагарем на млині. З 1924 року — член сільськогосподарської артілі—комуни «Победа».

З грудня 1929 по 1932 рік — у Червоній армії. Служив у Свердловську та інших уральських містах.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1932—1934 роках — в управлінні військових конезаводів у місті Ростові-на-Дону. Без відриву від виробництва закінчив підготовчі курси до інституту.

У 1934—1938 роках — студент Ворошиловського (Ставропольського) зоотехнічного інституту Північно-Кавказького краю.

У 1938—1940 роках — директор вівчарського радгоспу «Більшовик» Дмитровського району Орджонікідзевського (Ставропольського) краю.

У березні 1940 — 1942 року — 1-й секретар Нагутського районного комітету ВКП(б) Орджонікідзевського (Ставропольського) краю. У 1942 — січні 1943 — інструктор сільськогосподарського відділу Орджонікідзевського крайового комітету ВКП(б) у місті Кізлярі. У січні — травні 1943 року — 1-й секретар Нагутського районного комітету ВКП(б) Ставропольського краю.

У травні 1943 — березні 1944 року — 1-й секретар Іпатовського районного комітету ВКП(б) Ставропольського краю.

У березні 1944 — 1945 року — завідувач сільськогосподарського відділу Ставропольського крайового комітету ВКП(б).

У 1945 — жовтні 1948 року — 3-й секретар Ставропольського крайового комітету ВКП(б).

У жовтні 1948 — грудні 1949 року — 1-й секретар Черкеського обласного комітету ВКП(б) Ставропольського краю.

12 грудня 1949 — 23 вересня 1952 року — голова виконавчого комітету Кримської обласної ради депутатів трудящих.

У 1952 році — 2-й секретар Калузького обласного комітету ВКП(б).

23 вересня 1952 — 11 серпня 1961 року — 1-й секретар Калузького обласного комітету КПРС.

У 1961 — листопаді 1962 року — заступник голови Комітету партійного контролю при ЦК КПРС. У листопаді 1962 — січні 1966 року — заступник голови Партійної комісії при ЦК КПРС. У січні 1966 — 17 березня 1983 року — заступник голови Комітету партійного контролю при ЦК КПРС.

Помер після важкої хвороби. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]