Посуело Немесіо Немесійович
 | ||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Немесіо Немесійович Посуело | |||||||||||||||||||||
| Народження | 7 липня 1940 (84 роки) | |||||||||||||||||||||
| Харків, УРСР | ||||||||||||||||||||||
| Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР
| |||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||
Немесіо Немесійович (Михайло Михайлович, Міша) Посуело (ісп. Nemesio Pozuelo Plazuelo; нар. 7 квітня 1940, Харків[1], УРСР) — радянський футболіст, нападник. Майстер спорту СРСР (1963).
Син іспанських біженців. Батько був членом центрального комітету комуністичної партії Іспанії, мати померла від раку, коли Посуело виповнилося сім років.
Був визначений до дитячого будинку в Іваново, де почав грати у футбол. Тут же в дитбудинку його стали називати «Мішою» за подібність у поведінці з героєм повісті Аркадія Гайдара «Тимур та його команда» Мишком Квакіним — також любив лазити в чужі сади за яблуками[2].
Після того, як батько, працівник автозаводу, отримав квартиру на Автозаводській вулиці, Посуело вступив до футбольної школи «Торпедо» та з 1960 року почав грати за головну команду. У другій половині сезону 1964 року перейшов до «Спартака», 1965 року почав у ленінградському «Зеніті», але був дискваліфікований до кінця сезону.
Після того, як гравець «Спартака» Юрій Севідов збив члена-кореспондента АН СРСР Д.І. Севідовим, Посуело з-поміж ще 18 футболістів, «злісних порушників режиму», був довічно дискваліфікований як частий порушник режиму — того дня зловживав разом із Севідовим
Працював на ЗІЛі, потім будував місто Краснокаменськ Читинської області, грав на першість області за місцевий «Геолог» упродовж 6 років. Там одружився, у середині 1970-х повернувся до Москви, де 20 років працював на заводі, а також був начальником спортивно-масового відділу та тренером СК ГПЗ-21 (1970-1997), тренером команди ветеранів «Росія» (1993-1996).
У 1996 переїхав до Іспанії, до міста Велілья-де-Сан-Антоніо. Станом на 2007 рік працював тренером дитячої школи[1].
Дружина Ніна, виховав дочку.
Чемпіонат СРСР
Срібний призер (1): 1961
- Кубок СРСР
Фіналіст (1): 1961
- Майстер спорту СРСР: 1963
- ↑ а б Газета СПОРТ-ЭКСПРЕСС. Немесио ПОСУЭЛО• МЫ НЕ ИСПАНЦЫ КАКИЕ-НИБУДЬ (рос.)
- ↑ Рерих Елена. Русский испанец // Спорт-Экспресс Футбол. — 1996. — № 28. — с. 6.
- Посуело Немесіо Немесійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті footbook.ru (рос.)