Поторові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поторові
Aepyprymnus rufescens
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Інфраклас: Сумчасті (Metatheria)
Ряд: Кускусоподібні (Diprotodontia)
Підряд: Кенгуровиді (Macropodiformes)
Надродина: Кенгуруваті (Macropodoidea)
Родина: Пото́рові (Potoroidae)
(Gray, 1821)

 Aepyprymnus
 Bettongia
 †Borungaboodie
 †Bulungamaya
 †Caloprymnus
 †Gumardee
 †Milliyowi
 †Palaeopotorous
 Potorous
 †Purtia
 †Wabularoo
 †Wakiewakie

Посилання
Вікісховище: Potoroidae
Віківиди: Potoroidae
EOL: 1699
ITIS: 552322
NCBI: 65619

Поторо́ві, або кенгурові щури (Potoroidae) — родина сумчастих ссавців (Metatheria), найменші представники підряду Кенгуровидих (Macropodiformes). Походять від архаїчного «кенгурового щура».

Розмір тулуба — 25–55 см, хвіст довжиною 15–40 см, вага — від 1 до 3 кг, зубів у кенгурових щурів 32–34, є великі ікла. Хвіст має хутро, втім лапи як у інших кенгурових. Відрізняється від інших кенгуру більш розвинутими іклами, подовженими, жолобчатими підкорінніми. Кутні зуби не збільшуються у розмірах на кінець рота, а зменшуються.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Це швидкі та полохливі тварини. Самці дуже войовничі. Створюють гнізда з трави, де відпочивають протягом дня. Ведуть нічний спосіб життя. Гарно співмешкають з дикими кролями. Харчуються здебільшого грибами та бульбами, інколи комахами. Найбільші вороги — лисиці та динго.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

До початку XIX ст. Поторові мешкали скрізь у Австралії, окрім крайньої півночі та північного сходу. Втім значна частина їх була знищена лисицями, динго та людиною.

Систематика

[ред. | ред. код]
Potorous gilberti
Bettongia gaimardi

Існувало 4 роди та 9 видів. З них три види вимерли — це широкомордий кенгуру з роду Потору, Гаймардовий короткомордий щур з роду Bettongia, рід Степового кенгурового щура.

Джерела

[ред. | ред. код]