Потоцький Северин Антоній

Северин Антоній Потоцький
пол. Seweryn Antoni Potocki
Народився	1762(1762) Подільське воєводство, Річ Посполита
Помер	3 вересня 1829(1829-09-03) Москва, Росія
Країна	Річ Посполита  Російська імперія
Місце проживання	Санкт-Петербург
Alma mater	Женевський університет
Знання мов	польська
Членство	Петербурзька академія наук, Варшавське товариство друзів науки і масонство
Посада	посол Сейму Речі Посполитої, член Державної ради Російської імперії і сенатор
Рід	Потоцькі
Батько	Юзеф Потоцький (1735—1802)
Мати	Ганна Тереза Оссолінська (1746—1810)
Брати, сестри	Ян Потоцький
У шлюбі з	Ганна Сангушко
Діти	Ванда (1788—1876) Леон (1789—1850) Северина (1790—1871) Пауліна (1793—1856) Емма
Нагороди
Герб пилява
Медіафайли у Вікісховищі

|размер=

Севе́рин Антоній Пото́цький з Підгаєць (пол. Seweryn Antoni Potocki; рос. Северин Осипович Потоцкий, (1762 — 1829) — граф, крайчий великий коронний, молодший брат етнографа, письменника і археолога графа Яна Потоцького; дійсний таємний радник, сенатор, опікун Харківського навчального Округу.

Життєпис

Народився у 1762 році в сім'ї Юзефа Потоцького і Анни Терези Оссолінської.

У дитячому віці був відправлений на навчання до Швейцарії, де отримав освіту в університетах Женеви та Лозанни. Після повернення у 1779 році до Польщі був прийнятий до королівського двору. В 1793 році, наприкінці царювання Катерини II, Северин Потоцький переїхав до Санкт-Петербургу.

Став близьким другом молодого російського імператора Олександра I; 4 червня 1801 року був призначений в таємні радники з велінням бути присутнім у 3-му Департаменті Правлячого Сенату, 8 вересня 1802 року призначений членом комісії про училища у відомстві Міністерства народної освіти.

Був першим опікуном Харківського університету. Перебуваючи за кордоном, займався викликом для нового університету професорів іноземців; йому університет зобов'язаний своїм першим викладацьким складом. Зробив немало щедрих пожертвувань для його розвитку, його можна назвати ідеальним опікуном університету (внесок у розвиток освіти в Харкові величезний).

Закінчив службу у званні члена Державної Ради, куди був призначений 17 січня 1810 року, в чині дійсного таємного радника, який отримав 2 жовтня 1827 року. В останні роки свого життя брав участь в різноманітних торгових та промислових операціях, заснував поблизу Одеси маєток Северинівку.

Міхалу Собанському продав «Ладижинський ключ»: місто Ладижин, села Білоусівка, Четвертинівка, Хутори Ладижинські, Лукашівка, Маньківка, Митківка, Паланка, Струлів, Уляниця.

Помер у Москві 3 вересня 1829 року.

Нагороди та почесні звання

• 1784 рік — польський орден Орден святого Станіслава
• 26 квітня 1791 року — польський орден Білого Орла
• 22 вересня 1802 року — орден Володимира 2 ступені
• 30 серпня 1810 року — орден Святого Олександра Невського
• 1802 рік — почесний любитель Академії мистецтв
• 17 грудня 1828 року — почесний член АН в Санкт-Петербурзі

Сім'я

Діти:

• Ванда (1788—1876)
• Леон (1789—1850)
• Северина (1790—1871) — дружина Ізидора Собанського; мала роман у Львові з генералом Юзефом Каліновским
• Пауліна (1793—1856)
• Емма — дружина військовика Пйотра Стшижевського.

Вшанування пам'яті

У місті Харків є вулиця Северина Потоцького. Також є провулок Северина Потоцького.

Джерела

• Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. — 1896—1918. (рос.)

Посилання

• Полтава історична [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Seweryn Potocki z Podhajec h. Pilawa (Srebrna) (ID: 16.78.460) [Архівовано 11 січня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)