Перейти до вмісту

Потєхін Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Потєхін Анатолій Миколайович
 Капітан
Загальна інформація
Народження6 січня 1969(1969-01-06) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хмільник, Вінницька область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть7 червня 2017(2017-06-07) (48 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
(підрив на вибуховому пристрої)
ПохованняВисока Піч Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma MaterКиївське вище загальновійськове командне училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби1990—1999, 2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Командування
старший офіцер відділення спеціального призначення
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Анато́лій Микола́йович Потє́хін (6 січня 1969, м. Хмільник, Вінницька область, Українська РСР — 7 червня 2017, Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, футболіст, підприємець, волонтер, громадський активіст, член партії «Народний рух України».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1969 року в місті Хмільник на Вінниччині. Навчався у міській середній школі № 3. Відвідував різні гуртки, зокрема, займався танцями, грав на музичних інструментах.

У 1986 році закінчив Мінське суворівське військове училище, у 1990 — Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе.

У 1990-х роках служив у Збройних силах України на посаді командира розвідувального взводу, потім командира розвідувальної роти житомирської військової частини. З того часу мешкав у військовому містечку в селі Висока Піч неподалік Житомира.

Звільнившись зі Збройних сил у 1999 році, став підприємцем, 2002 року зареєстрував підприємство із роздрібної торгівлі ПП «ЧІГ»[1], займався перевезеннями. 1999 року долучився до лав Народного руху України[2]. Грав у сільській футбольній команді, був представником ФК «Пак-Трейд» (с. Висока Піч)[3][4]. Громадський активіст.

З початком російської збройної агресії проти України став волонтером, а в лютому 2017 року вступив на військову службу за контрактом і вирушив на фронт.

Капітан, старший офіцер відділення спеціального призначення 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» 72-ї окремої механізованої бригади.

З 22 лютого виконував бойові завдання на території проведення антитерористичної операції в районі міста Авдіївка.

7 червня 2017 року розвідгрупа під командуванням капітана Потєхіна здійснювала пішу розвідку місцевості та інженерну розвідку між селищем Кам'янка та окупованим селищем Крута Балка в Ясинуватському районі Донецької області. Група виявила облаштовані позиції російських бойовиків та встановила, що на спостережних постах і опорних пунктах противника залучені чергові сили та засоби, а основні сили підрозділів противника перебувають в районах розташування[5]. Під час проведення розвідки, внаслідок спрацювання вибухового пристрою Анатолій Потєхін отримав численні осколкові поранення, що несумісні з життям. Командир групи йшов першим і підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою», за мить до потужного вибуху зумів врятувати життя бойовому побратиму, закривши його собою. Попри надану медичну допомогу, від отриманих осколкових поранень у голову помер на місці.

10 червня офіцера поховали у Високій Печі[6].

Залишилась дружина та двоє дітей — донька Марія 1994 р.н. і син Іван 2006 р.н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (5.7.2017, посмертно)[7].
  • За заслуги у військовій та волонтерській діяльності, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті територіальної цілісності Української держави нагороджений найвищою відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району» (4.8.2017, посмертно)[8][9].
  • 6 січня 2018 року, у день народження Анатолія Потєхіна, в селі Висока Піч пройшов турнір з міні-футболу на його честь, для постійного вшанування полеглого на війні офіцера заснували перехідний Кубок пам'яті Анатолія Потєхіна[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Приватне підприємство «ЧІГ» // Сайт «Бізнес України»[недоступне посилання з жовтня 2019]
  2. Відійшов у вічність воїн-рухівець Анатолій Потєхін // Сайт НРУ, 10 червня 2017[недоступне посилання з липня 2019]
  3. Пішов із життя представник футбольної команди Висока Піч Анатолій Потєхін // Житомирська обласна Федерація футболу, 8 червня 2017
  4. Ми пам'ятатимемо Тебе, Анатолію, живим…
  5. Президент нагородив 159 військовослужбовців ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво президента України, 6 липня 2017
  6. У Житомирській області поховали розвідника 72 бригади Анатолія Потєхіна // «Житомир.info», 10 червня 2017
  7. Указ Президента України від 5 липня 2017 року № 175/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Про нагородження Потєхіна Анатолія Миколайовича (посмертно) найвищою відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району» // Житомирська районна рада, 9 серпня 2017
  9. Честь і слава Житомирського району. Список нагороджених // Житомирська районна рада
  10. Турнір з міні-футболу на Кубок загиблого Героя АТО Анатолія Потєхіна // «Приміське життя», 10 січня 2018. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]