Потєхін Анатолій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Потєхін.
Потєхін Анатолій Миколайович
 Капітан
Загальна інформація
Народження6 січня 1969(1969-01-06)
Хмільник, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть7 червня 2017(2017-06-07) (48 років)
Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна
(підрив на вибуховому пристрої)
ПохованняВисока Піч
Alma MaterКиївське вище загальновійськове командне училище
Військова служба
Роки служби1990—1999, 2017
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 12 ОМПБ
Війни / битви

Війна на сході України

Командування
старший офіцер відділення спеціального призначення
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Анато́лій Микола́йович Потє́хін (6 січня 1969, м. Хмільник, Вінницька область, Українська РСР — 7 червня 2017, Кам'янка, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, розвідник, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, футболіст, підприємець, волонтер, громадський активіст, член партії «Народний рух України».

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1969 року в місті Хмільник на Вінниччині. Навчався у міській середній школі № 3. Відвідував різні гуртки, зокрема, займався танцями, грав на музичних інструментах.

У 1986 році закінчив Мінське суворівське військове училище, у 1990 — Київське вище загальновійськове командне училище імені Фрунзе.

У 1990-х роках служив у Збройних силах України на посаді командира розвідувального взводу, потім командира розвідувальної роти житомирської військової частини. З того часу мешкав у військовому містечку в селі Висока Піч неподалік Житомира.

Звільнившись зі Збройних сил у 1999 році, став підприємцем, 2002 року зареєстрував підприємство із роздрібної торгівлі ПП «ЧІГ»[1], займався перевезеннями. 1999 року долучився до лав Народного руху України[2]. Грав у сільській футбольній команді, був представником ФК «Пак-Трейд» (с. Висока Піч)[3][4]. Громадський активіст.

З початком російської збройної агресії проти України став волонтером, а в лютому 2017 року вступив на військову службу за контрактом і вирушив на фронт.

Капітан, старший офіцер відділення спеціального призначення 12-го окремого мотопіхотного батальйону «Київ» 72-ї окремої механізованої бригади.

З 22 лютого виконував бойові завдання на території проведення антитерористичної операції в районі міста Авдіївка.

7 червня 2017 року розвідгрупа під командуванням капітана Потєхіна здійснювала пішу розвідку місцевості та інженерну розвідку між селищем Кам'янка та окупованим селищем Крута Балка в Ясинуватському районі Донецької області. Група виявила облаштовані позиції російських бойовиків та встановила, що на спостережних постах і опорних пунктах противника залучені чергові сили та засоби, а основні сили підрозділів противника перебувають в районах розташування[5]. Під час проведення розвідки, внаслідок спрацювання вибухового пристрою Анатолій Потєхін отримав численні осколкові поранення, що несумісні з життям. Командир групи йшов першим і підірвався на вибуховому пристрої з «розтяжкою», за мить до потужного вибуху зумів врятувати життя бойовому побратиму, закривши його собою. Попри надану медичну допомогу, від отриманих осколкових поранень у голову помер на місці.

10 червня офіцера поховали у Високій Печі[6].

Залишилась дружина та двоє дітей — донька Марія 1994 р.н. і син Іван 2006 р.н.

Нагороди та вшанування

[ред. | ред. код]
  • За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (5.7.2017, посмертно)[7].
  • За заслуги у військовій та волонтерській діяльності, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті територіальної цілісності Української держави нагороджений найвищою відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району» (4.8.2017, посмертно)[8][9].
  • 6 січня 2018 року, у день народження Анатолія Потєхіна, в селі Висока Піч пройшов турнір з міні-футболу на його честь, для постійного вшанування полеглого на війні офіцера заснували перехідний Кубок пам'яті Анатолія Потєхіна[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Приватне підприємство «ЧІГ» // Сайт «Бізнес України»[недоступне посилання з жовтня 2019]
  2. ↑ Відійшов у вічність воїн-рухівець Анатолій Потєхін // Сайт НРУ, 10 червня 2017[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ↑ Пішов із життя представник футбольної команди Висока Піч Анатолій Потєхін // Житомирська обласна Федерація футболу, 8 червня 2017
  4. ↑ Ми пам'ятатимемо Тебе, Анатолію, живим…
  5. ↑ Президент нагородив 159 військовослужбовців ЗСУ // Офіційне інтернет-представництво президента України, 6 липня 2017
  6. ↑ У Житомирській області поховали розвідника 72 бригади Анатолія Потєхіна // «Житомир.info», 10 червня 2017
  7. ↑ Указ Президента України від 5 липня 2017 року № 175/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. ↑ Про нагородження Потєхіна Анатолія Миколайовича (посмертно) найвищою відзнакою Житомирської районної ради «Честь і слава Житомирського району» // Житомирська районна рада, 9 серпня 2017
  9. ↑ Честь і слава Житомирського району. Список нагороджених // Житомирська районна рада
  10. ↑ Турнір з міні-футболу на Кубок загиблого Героя АТО Анатолія Потєхіна // «Приміське життя», 10 січня 2018. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 5 листопада 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Потєхін_Анатолій_Миколайович&oldid=43385592