Похоронний конус
| Похоронний конус | |
 | |
| Країна походження |
Стародавній Єгипет  |
|---|---|
| З матеріалу |
теракота |
 Похоронний конус у Вікісховищі | |
Похоронний конус - конуси з необпаленої глини з ім'ям покійного. Такі конуси знаходили в гробницях Фіванського некрополя, переважно в районі сучасних сіл Асасіф та Курна. Були у вжитку при XI - XXVI династіях.
Розміром похоронні конуси різні, але найчастіше мають 10 дюймів (25,4 см) у висоту та 3 (7,62 см) у діаметрі. Плоска основа прикрашена написами з ім'ям та титулом господаря гробниці. Ці написи, очевидно, наносилися у техніці кліше чи відбитків. Надписані підстави покривалися блакитною, білою чи червоною фарбою.
Призначення конусів невідоме. Одні вчені пов'язують їх із солярним символом, інші - з архітектурою (дерев'яні балки в будинку)[1]. Можливо, конуси клали родичі на знак пошани померлого, як у деяких культурах залишають каміння. У Єгипті зустрічаються цілі кургани з каміння, але у Фівах на якийсь момент їх замінили конусами[2].
На думку доктора Бірча, у цих конусах слід бачити моделі хліба або печива, які розміщуються в гробниці. Малоймовірно, що ці конуси служили печатками, оскільки іноді вони плоскі і мають форму трикутника з кількома копіями одного й того ж напису.
- ↑ Sigrid Hodel-Hoenes, Sigrid-Eike Hoenes. Life and Death in Ancient Egypt: Scenes from Private Tombs in New Kingdom Thebes. — Cornell University Press, 2000. — 356 с. — ISBN 0801435064.
- ↑ Functions. The World of Funerary Cones. www.funerarycones.com. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 4 травня 2018.
- Kento Zenihiro. The Complete Funerary Cones. — 2009. — ISBN 978-4-89630-246-2.
- Hans Bonnet. Grabkegel. — Lexikon der ägyptischen Religionsgeschichte. — Hamburg : Nikol, 2000. — С. 260. — ISBN 3-937872-08-6.
- Norman de Garis Davies, Miles Frederick Laming. A Corpus of Inscribed Egyptian Funerary Cones. — Oxford : Oxford University Press, 1957.
- The World of Funerary Cones. Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 4 травня 2018.