Поштова станція (Корець)
 | Ця стаття є кандидатом на вилучення. Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 січня 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення. Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.
|
 | Ця стаття потребує істотної переробки. (5 квітня 2021) |
| Поштова станція на 261 кілометрі траси Київ-Чоп в місті Корець | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Колишня поштова станція у Корці | ||||
50°37′11.07″ пн. ш. 27°10′31.01″ сх. д. / 50.61974° пн. ш. 27.17528° сх. д. | ||||
| Статус | Відсутній | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | вул. Київська, 12, м. Корець, Рівненська область | |||
| Тип будівлі | цивільна архітектура | |||
| Архітектурний стиль | Неоготика | |||
| Будівництво | 1850-і — 1850-і | |||
  Поштова станція (Корець) (Україна) | ||||
Поштова станція на 261-му кілометрі траси Київ-Брест у місті Корець, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та прилеглі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1850-х роках за зразковим проектом 1843 року. Охоронного статусу не має.
У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 15 — 20 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.
Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.
На «новому шляху», на 261-му кілометрі у 1850-і роки було облаштовано кінну пошту. Про станцію на сайті Корецької громади зазначено наступне: "Цікава історія деяких старовинних будівель. Наприклад одноповерхова псевдоготична будівля поштової станції була збудована під час прокладання Брест-Литовського шосе за типовим проектом. Це був жовто-білий будиночок, симетричний, прямокутної форми скромно прикрашений карнизом, модильйонами, а вікна обрамлені арками. В комплекс станції входило: канцелярія, житлове приміщення станційного доглядача та кімната для відпочинку, трактир, стайня, візницька і каретна. "[1]
Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на сході була в Дідовичах, на заході в Самострілах.
Нині будівля колишньої поштової станції перебуває у гарному стані і використовується як дорожньо-ремонтний пункт дочірнього підприємства "Рівнеоблавтодор".
Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)