Правобережна вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Правобережна вулиця
Київ
Місцевість Звіринець, Бусове поле
Район Печерський
Колишні назви
269-та Нова
Загальні відомості
Протяжність 280 м
Координати початку 50°24′25″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. / 50.407139° пн. ш. 30.556972° сх. д. / 50.407139; 30.556972Координати: 50°24′25″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. / 50.407139° пн. ш. 30.556972° сх. д. / 50.407139; 30.556972
Координати кінця 50°24′24″ пн. ш. 30°33′11″ сх. д. / 50.406778° пн. ш. 30.553194° сх. д. / 50.406778; 30.553194
поштові індекси 01014
Транспорт
Найближчі станції метро  «Видубичі»
Тролейбуси Тр 38 (по вулиці Михайла Бойчука)
Найближчі залізничні станції з. п. Видубичі,
з. п. Видубичі Трипільські
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11354
У проєкті OpenStreetMap r2498911
Мапа
Мапа
CMNS: Правобережна вулиця у Вікісховищі

Правобере́жна ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевості Бусове поле, Звіринець. Пролягає від Буслівської вулиці до кінця забудови поблизу вулиці Михайла Бойчука.

Прилучаються вулиці Новоселицька і Звіринецька.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця виникла в середині XX століття під назвою 269-та Нова вулиця. Сучасна назва — з 1944 року[1].

Забудова[ред. | ред. код]

Активна забудова місцевості, де пролягає Правобережна вулиця, почалася у другій половині 1930-х років. У кварталі між вулицями Правобережною, Буслівською, Звіринецькою та Соловцова збудували 5 двоповерхових житлових будинків на кілька квартир, втім, знесених, у 1960-х—1980-х роках[2]. У 1960-х роках тут зводять низку п'ятиповерхових будинків, зокрема, на вулиці Правобережній під № 6 у 1966 році побудували гуртожиток, під № 3 у 1967 році — житловий будинок за типовим проєктом Київпроєкту 1-480-19кб[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
  2. Широчин, Михайлик, 2021, с. 50.
  3. Широчин, Михайлик, 2021, с. 52.

Джерела[ред. | ред. код]